ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ПОКАЗНИКА РЕФЛЕКСІЇ ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОГО ДОСВІДУ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2023.1.1Ключові слова:
рефлексія, професійне мовлення, професійно-мовленнєва компетентністьАнотація
Визначено, що опанування навички професійного мовлення є одним із завдань, що ставиться перед майбутнім менеджером на шляху набуття професійної компетентності. Категорією, що характеризує успішне оволодіння навички використання професійного мовлення є професійно-мовленнєва компетентність. Одним з показників, що її характеризує є рівень рефлексії професійно-мовленнєвого досвіду. Він показує здатність особистості осмислювати власний професійно-мовленнєвий досвід та оцінювати релевантну інтерпретацію професійних повідомлень. Метою роботи є аналіз результатів емпіричного дослідження рівня показника рефлексії професійно-мовленнєвого досвіду майбутніх менеджерів. Проведене автором емпіричне дослідження рівня показника рефлексії професійно-мовленнєвого досвіду проводилося за допомогою «Методики визначення рівня рефлексивності» А. Карпова і В. Пономарьової та тесту М. Снайдера «Показник внутрішнього контролю». Загальна кількість респондентів склала 252 абітурієнта ВНЗ України за спеціальністю «Менеджмент». Був проведений аналіз рівня цього показнику у бакалаврів та магістрів. Науковою новизною стало емпіричне визначення рівня рефлексії професійно-мовленнєвого досвіду у майбутніх менеджерів. Висновки. Результати емпіричного дослідження свідчать, що більшість респондентів (від 69% до 78% за різними групами), мають низький та дуже низький рівень рефлексії. Це свідчить, що вони не мають бажання опрацювати минулий професійно-мовленнєвий досвід та надалі будуть припускатися помилок. Середній рівень внутрішнього контролю мають 56% респондентів, що свідчить про їх щирість, але не стриманість у своїх емоційних проявах. Таким чином, вважаємо за необхідне підвищити рівень внутрішнього контролю та рефлексії професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх менеджерів.
Посилання
Блохіна, І. О. Значення рефлексії в діяльності фахівців з управління закладами освіти. Габітус. 2020. Вип. 19. С. 81−85. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.14
Бондарь В.І., Макаренка І.Є. Рефлексія у системі управління розвитком самоефективності вчителя. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2017. № 4. С. 47–53.
Крижановська З.Ю. Особистісна рефлексія як чинник успішної самореалізації особистості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія Психологічні науки. Чернігів, 2011. Вип. 94. Т. І. С. 234–238.
Оніпко З.С. До проблеми визначення сутностi самоконтролю особистостi. «Габiтус». 2022. Вип. 33 С. 133–137. https://doi.org/10.32843/2663-5208. 2022.33.23
Павелків Р.В. Рефлексія як механізм особливо-професійного становлення майбутніх вчителів.
Психологія: реальність і перспективи. Збірник наукових праць РДГУ. № 12, 2019, С. 5–11. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.38
Пилипенко А.А. Організація рефлексивного управління розвитком підприємств та їх інтегрованих об’єднань. Управління розвитком. 2015. № 1. С. 58–62.
Хілько С.О. Дослідження впливу рефлексії на формування толерантності до невизначеності у майбутніх психологів. Вісник післядипломного освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки. 2019. Віп. 10. С. 97–119. https://doi.org/10.32405/2522‐9931/2522‐9958
Carver, C. S. (2010). Personality. In R. F. Baumeister & E. J. Finkel (Eds.), Advanced social psychology: The state of the science (pp. 757–794). Oxford.
Michelle Tornquist & Eleanor Miles (2022) Trait self-control and beliefs about the utility of emotions and emotion regulation in self-control performance, Self and Identity, https://doi.org/10.1080/15298868.2022.2146183
Tangney, J. P., Baumeister, R. F., & Boone, A. L. (2004). High self-control predicts good adjust- ment, less pathology, better grades, and interpersonal success. Journal of Personality, 72(2), 271–324. https://doi.org/10.1111/j.0022-3506.2004.00263.x