ОЦІНКА РІВНЯ АГРЕСИВНОСТІ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2024.2.4Ключові слова:
агресивність, військовослужбовці, військові формування, гендерні відмінності, психологічна підтримка, фізична агресія, вербальна агресіяАнотація
Дослідження рівня агресивності серед військовослужбовців стає актуальною темою у сучасній психологічній літературі, особливо з урахуванням гендерних відмінностей та їхнього впливу на психологічний стан людей, що служать у військових формуваннях. Основною метою даного дослідження було виявлення та аналіз показників агресивності у чоловіків і жінок-військовослужбовців. Було визначено наступні завдання дослідження: 1. Проаналізувати наукову літературу та попередні дослідження з проблематики агресивності серед військовослужбовців; 2. Провести емпіричне дослідження рівня агресивності серед військовослужбовців. Наукова новизна дозволяє значно розширити існуючі уявлення про агресивність серед військовослужбовців та створює передумови для більш ефективного управління психологічним станом військових в умовах бойових дій. Вибірка дослідження становить 70 військовослужбовців. Першу групу становили чоловіки у кількості 39 осіб, а другу групу жінки – 31 особа. Для досягнення поставленої мети було залучено «Опитувальник рівня агресивності» A. Buss та А. Durkee. Висновки. Результати дослідження показали, що чоловіки-військовослужбовці виявляють вищі рівні фізичної та вербальної агресії порівняно з жінками. Вони також мають більш виражені прояви дратівливості та схильності до підозр. Водночас, у групи жінок більш високий рівень виявлених почуттів провини та непрямої агресії. Отримані дані дослідження підкреслюють важливість розуміння гендерних відмінностей у проявах агресивної поведінки серед військовослужбовців для ефективного планування психологічної підтримки та тренувальних програм. Це є ключовим аспектом у забезпеченні не лише оптимальних умов для службової діяльності, а й збереження психічного здоров’я військового персоналу.
Посилання
Білюченко Ю. М. Емпіричне дослідження агресивності в різних статево-вікових групах. Габітус. 2023. № 47. С. 158–163.
Коваленко Є. С. Діагностика поведінки та переживань в умовах професійної діяльності військовослужбовців. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Психологія. 2023. Том 34(73). № 1. С. 178–183.
Коваленко Є. С. Специфіка стильової саморегуляції поведінки у військовослужбовців. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2023. № 15. С. 52–58.
Мацегора Я. В., Колесніченко О. С. Сучасні дослідження факторів адиктивної поведінки у військовослужбовців: закордонний досвід. Честь і Закон. 2021. Вип. 1(74). С. 107–114.
Методичний посібник для фахівців, які впроваджують типову програму для кривдників: Збірник практичних матеріалів. Київ, 2020. 132 с.
Мілорадова Н. Е., Шевченко В. В., Ларіонов С. О. Емпіричне дослідження емоційно-вольового компонента професійно-психологічної компетентності військовослужбовців НГУ на етапі фахової підготовки. Наукові перспективи. 2022. № 11(29). С. 507–520.
Пономаренко Я. С. Специфіка моральних засад у військовослужбовців з різним рівнем агресивності. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 5(33). С. 1430–1438.
Alizadeh А., Salimi S. H. Military psychological distress-virtues model. Romanian Journal of Military Medicine. 2021. Р. 471–480.
Kokun O., Agayev N., Pischko I., Stasiuk V. Characteristic impacts of combat stressors on posttraumatic stress disorder in Ukrainian military personnel who participated in the armed conflict in Eastern Ukraine. International Journal of Psychology & Psychological Therapy. 2020. № 20(3). Р. 315–326.
Matsegora Y., Kolesnichenko O., Prykhodko I., Izbash S., Panok V., Kateryn M., Yurii R., Miloradova N., Kuznietsov M., Sohan I. Typology and structure of servicemen motivation. Romanian journal of military medicine. 2022. № 125(4). Р. 693–707.
Yevdokimova O., Okhrimenko I., Filonenko V., Shylina A., Ponomarenko Y., Okhrimenko S., Aleksandrov D. The Problem of Unconscious Aggressiveness of Criminals in the Conditions of Postmodern Society Development. Postmodern Openings. 2020. № 11 (2Sup1). Р. 182–199.