ВИЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ПРИ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ З ПОЗИЦІЇ ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-4(10)-11-45

Ключові слова:

авторське право, суміжні права, майнові та особисті немайнові права авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, юридична відповідальність за порушення авторського права та/або суміжних прав, економіко-правова природа кримінальної відповідальності, шкода, завдана порушенням авторських прав та суміжних прав, визначення упущеної вигоди, завданої порушенням авторського права та суміжних прав, судова експертиза з питань інтелектуальної власності, економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності.

Анотація

У статті розглядаються актуальні проблеми визначення матеріальної шкоди при порушенні авторського права та/або суміжних прав в порядку, встановленому цивільним, господарським, адміністративним і кримінальним законодавством, з акцентом на визначення економічно-правової природи кримінальної відповідальності за порушення права на твори науки, літератури і мистецтва. Здійснено ретроспективний екскурс в процеси утвердження авторського права та суміжних прав в Європі після «видавничої революції Гуттенберга», а також унормування їх захисту спочатку в національному, а надалі й міжнародному законодавстві, зокрема, у Бернській конвенції про охорону літературних та художніх творів (1886 р.). Проаналізовано особливість судового розгляду спорів у XIX ст. – на поч. XX ст. у Російській імперії, до складу якої на той час входила й значна частина України, щодо авторського права та суміжних прав. Відзначено, що розгляд таких спорів здійснювався в порядку арбітражного, цивільного та кримінального судочинства, із ймовірним залученням експертів («обізнаних людей»). Хоча, такі спори були не частими, у першу чергу, через складність встановлення матеріальної шкоди від протиправного використання творів науки, літератури і мистецтва. Робиться висновок, що в XX-XXI ст. плагіат і контрафакція залишаються в Україні та за кордоном найбільш поширеними видами порушення авторських та/або суміжних прав. При цьому, процедура встановлення матеріальної шкоди за відповідні делікти донині залишається одним із найбільш дискусійних питань судової експертизи економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності та, відповідно, суперечливим аспектом звинувачення в кримінальних справах. Висвітлюються, на основі положень чинного законодавства та в системному взаємозв’язку, основні категорії та поняття авторського права та суміжних прав, важливі для судової експертизи економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності. Аналізуються законодавчі положення про відповідальність за порушення авторського права та/або суміжних прав, та правові підстави кваліфікації незаконних дій, а також підстави для задоволення цивільного позову. На підставі узагальнення теоретико-методологічного, методичного та практичного досвіду судової експертизи за спец. 13.9 у справах щодо захисту майнових і особистих немайнових прав авторів, виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, послідовно обґрунтовується економіко-правова природа кримінальної відповідальності заподіяння матеріальної шкоди, за визначеними критеріями заподіяння матеріальної шкоди у значному, великому та особливо великому розмірі як наслідок вчинення незаконних дій. Аналізуються та уточнюються (модернізуються) розрахунки матеріальної шкоди, як необхідної підстави притягнення до кримінальної відповідальності (мінімальний розмір матеріальної шкоди), передбаченої санкціями статей 176, 177, 229 Кримінального кодексу України. Публікація розрахована на увагу вітчизняних судових експертів, працівників органів досудового розслідування, суддів і науковців, і є запрошенням до фахової дискусії на актуальну для нашої держави проблематику.

Посилання

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони від 16 вересня 2014 р. // Офіційний вісник України. – 2014. – № 75 / Т. 1/. – Ст. 2125.

Федоренко В.Л. «Інформаційна видавнича революція» І. Гутенберга та утвердження авторського права і суміжних прав та механізмів їх захисту в Європі // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2019. № 4. С. 288-300.

Дейвіс Н. Європа: Історія. Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. Київ: «Основи», 2014. 1464.

Фергюсон Н. Цивилизация: чем Запад отличается от остального мира. Пер. с англ. К. Бандуровского; под ред. И. Криге- ра. Москва: АСТ: Corpus, 2014. 544 с.

Спасович В. Права авторские и контрафакция. Санктпетербург: Изд-е книготорговца и типографа М.О. Вольфа, 1865. 106 с.

Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності в Україні: навч.-методичне вид.; В.Л. Федоренко (кер.), Л.П. Тимощик, Н.В. Кісіль, Н.М. Ковальова, О.В. Голікова, Т.М. Чабанець та ін.; за ред. проф. В.Л. Федоренка / НДЦСЕ судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін`юсту. Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. 88 с.

Мартенс Ф. Современное международное право цивилизованных народов. В двух томах. Том II. Санктпетербург: Ти- погр. Минист. Путей Сообщ., 1883. 563 с.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів : Конвенція, Міжнародний документ від 24 липня 1971 р. // Зібрання чинних міжнародних догворів України. 2006. № 5 /Книга 2 /. Ст. 1247.

Федоренко В.Л., Коваленко В.В. Судова експертиза об’єктів права інтелектуальної власності як важлива функція Української держави: генезис і перспективи розвитку // Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 2. С. 11-28. 10. Варадинов Н. Исследование об имущественных или вещественных правах по законам русским. Статья I. О праве собственности. Санкт-Петербург: В Типогр. II-го Отделения Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1855. 149 с.

Михайлов М.М. Русское гражданское судопроизводство в историческом его развитии от Уложения 1649 года до издания Свода законов. Рассуждение на степень доктора юрид. наук. С.-Петербург: Печат. в Типографии II Отд. Собственной Е.И.В. Канцелярии, 1856 VIII с.; 202 с.

Альошина О.І. Щодо питання про порушення авторського права і суміжних прав // Право і суспільство. 2011. № 2. С. 176–180. URL: file:///C:/Users/ Alex/AppData/Local/Temp/Pis_2011_2_38.pdf

Харитонова О. І., Ульянова Г. О., Кирилюк А. В., Симонян Ю. Ю., Бааджи Н. П., Позова Д. Д., Григор’янц Г. І., Бурова Л. І., Мартинюк І. В. Проблемні питання визначення правової природи і структури правовідносин інтелектуальної власності, що виникають у мережі Інтернет // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». Т. 17 / голов. ред. М. В. Афанасьєва; МОН України, НУ «ОЮА». Одеса: Юрид. л-ра, 2015. C. 159-200.

Лавровська І.Б. Матеріальна шкода та упущена вигода в судовій практиці про злочини у сфері інтелектуальної власності // Вісник Верховного Суду України. Судова практика і проблеми вдосконалення законодавства. 2013. № 7 (155). С. 35–47.

Майданик Л. Поняття та механізм комерціалізації інтелектуальної власності в праві України // Юридична Україна. 2014. №.7. C. 39-45. URL: file:///C:/Users/ Alex/AppData/Local/Temp/urykr _2014_ 7_10. pdf

Мироненко Н.М. Поняття суб’єктів інтелектуальної власності та критерії їх класифікації // Теорія і практика інтелек- туальної власності. 2009. № 2. С. 11-24.

Стефанчук Р.О. Перспективи розвитку права інтелектуальної власності в Україні (на прикладі особистих немайно- вих прав) // Право України. 2011. № 3. С. 45- 59.

Штефан А. Публікація в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та судових рішень щодо цих порушень як спосіб захисту авторського права // Часопис Академії адвокатури України. 2014. Т. 7, № 3. С. 104- 109.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.

Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 1207 від 29.08.2019 // Веб-ресурс Ліга&Закон. URL: http://search. ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/GI00233A. html/

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 13. Ст. 64.

Гейне А.Н. Авторское право на произведения зодчества (так наз. архитектуная собственность) // Вестник права. Журнал Юридического общества при Императорском С.-Петербургском университе- те. 1905. Сентябрь. Книга седьмая. С. 297- 348.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-24) (станом на 23.07.2020) // Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. № 54. Ст. 1122.

Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 р. (станом на від 23.07.2020) // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131.

Посібник для суддів з інтелектуальної власності / Бендисюк І.М. та ін. Київ: К.І.С., 2018. 424 с.

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. 2003, № 18, № 19-20, № 21- 22. Ст.144. 28. Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України (текст) визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право // Закон і Бізнес. URL: https://zib.com.ua/ua/ print/88249-analiz_praktiki_zastosuvannya_ sudami_st16_civilnogo_kodeksu_.html

Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р № 1440 // Офіційний вісник України. 2003. № 37. Ст. 1995

Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 // Урядовий портал. Єдиний веб-портал органів виконавчої влади. URL: https:// www.kmu.gov.ua/npas/93794592

Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 71 // Офіційний вісник України. 2003. № 4. Ст. 128.

Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 // Офіційний вісник України. 2003. № 4. Ст. 129.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-24

Як цитувати

Федоренко, В. Л., Бутнік-Сіверський, О. Б., & Тимощик, Л. П. (2020). ВИЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ПРИ ПОРУШЕННІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ З ПОЗИЦІЇ ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, (4(10), 11-45. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-4(10)-11-45

Номер

Розділ

СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 > >>