СЛОВОТВІРНІ ГНІЗДА ІЗ ВЕРШИНАМИ STEUER, GEBÜHR ТА ABGABE У ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОМУ АСПЕКТІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.11Ключові слова:
словотвірне гніздо, вершини, ТТП «BESTEUERUNG», податкове законодавство, терміноодиниціАнотація
У статті розглядається, що словотвірні системи як споріднених, так і неспоріднених мов має важливе значення, оскільки дає змогу не лише виявити лінгвістичні універсалії загальної дериватології, а й глибше дослідити формальну та семантичну структуру похідних слів і складних словотвірних одиниць у кожній мові. Це також дозволяє визначити їхню роль у процесах мовної номінації. Особливості концептуалізації дійсності в різних мовах визначаються структурою цих мов, що робить зіставлення словотвірних систем важливим для виявлення похідних одиниць, які є ментальними відображеннями людського досвіду та знань. Аналіз похідних лексем зосереджується на визначенні їхнього семантичного простору та словопороджувальних властивостей. Тому перспективними є дослідження, в яких акцентується увага не на окремих словах, а на словотвірних гніздах. Словотвірне гніздо являє собою впорядковану сукупність слів зі спільним коренем, організованих за відношеннями похідності. Його структура визначає місце кожного компонента відповідно до системи мови, а послідовність підпорядкування демонструє ступінчатий характер словотворення. Словотвірні гнізда найповніше розкривають семантику кореня як змістового ядра, який виступає базою для цілої групи споріднених слів. Аналіз гнізда дозволяє визначити словотвірну потенцію кореня, встановити набір похідних, а також виявити смислові зв’язки з мотивувальним словом. Такі дослідження дозволяють виявити національно-культурну специфіку словотвірного гнізда як лексичної мікросистеми, що особливо важливо при аналізі слів-універсалій із широкими словотвірними зв’язками. Зв'язок утворений таким чином, створює складну одиницю словотворення, мають спільну твірну основу і перебувають на одному рівні словотворення. Усі слова виступають твірними основами, утворюють свою словотвірну парадигму.
Посилання
Аркушин Г. Л. Іменний словотвір західнополіського говору. Дис. доктора філол. наук, Волинський держ. ун-т імені Лесі Українки. Луцьк, 2004. 540 с.
Бачкур Р. О. Сруктура словотвірних парадигм іменників на позначення свійських тварин. Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ, Плай, 2002. С. 354–365.
Бачкур Р. О. Структура словотвірних парадигм українських назв тварин та рослин. Дис. кандидата філол. наук. Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2004. 396 с.
Биховець Н. М. Дослідження романських, германських та балтійських мов. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. 1930–2005. Матеріали до історії. Київ, Довіра, 2005. С. 279–292.
Валюх З. О. Типологія словотвірних парадигм іменника в українській мові. Дис. доктора філол. Наук. НАН України, Інститут української мови. Київ, 2005. 393 с.
Валюх З. О. Функціональна роль основи твірного слова в процесах деривації. Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. КНУ ім. Тараса Шевченка, 2011. Вип. 41. С. 24–31.
Васильченко В. М. Мотивація і словотвірне вираження відносних прикметників в історії української мови (відіменникові деривати). Дис. кандидата філол. наук. Київ, 2000. 219 с
Воротняк Л. І. Вивчення онімів у складі англійських фразеологізмів як чинник формування навичок міжкультурної взаємодії у магістрів вищих навчальних закладів. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Богдана Хмельницького. 2012. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_1_6
Врабель Т. Т. Словотворча прагматика у сучасній англійській мові. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. Донецьк, 2005. 16 с.
Рибачківська Л. Є. Словотвірні гнізда з вершинами-онімами в українській та англійській мовах: контрастивний аспект. Дис. канд. філол. наук. Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова Київ, Україна. 2017, 247 с.