ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА СУЧАСНІ ПРАКТИКИ ТЕКСТОТВОРЕННЯ У ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИЦІ (НА ПРИКЛАДІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЖАНРІВ)
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2024.4.5Ключові слова:
тележурналістика, телепродукт, аудіовізуальний контент, текст, текстотворення, практики текстотворення, креативне письмо, медіа, медіавиробництвоАнотація
Статтю присвячено аналізу теоретичних засад у поєднанні з усталеними і новітніми практиками текстотворення у галузі телевізійної журналістики. Текст у медіа загалом та у виготовленні аудіовізуального контенту зокрема не раз ставав об’єктом уваги медіалінгвістів, фахівців зі стилістики мови, креативного письма, психології. Втім, залишається потреба у різнобічному підході, який демонструє необхідність поєднання загальних норм культури мовлення із технологіями роботи над текстом у конкретних жанрах тележурналістики з урахуванням динаміки трендів і впливу на глядача. Водночас розкривається прагматичний потенціал занять із тележурналістики у закладах вищої освіти, де готуються кадри для медіа. Мета статті полягає в систематизації та аналізі теоретичних і прикладних підходів до створення тексту як складової телевізійного продукту, який водночас повинен відповідати очікуванням аудиторії, що споживає інформацію на Інтернет-платформах, для прикладу, у соціальних мережах. Дослідження увиразнює актуальність норм культури мовлення на рівні лексики та граматики, що не лише сприяють утвердженню державної мови в медіапросторі, а й виступають чинником створення якісного контенту, тобто такого, який забезпечує легкість у сприйнятті інформації. На прикладі популярних інформаційних жанрів тележурналістики демонструються також тенденції до насичення мови сленговими словами, жаргонізмами, які наближують виробників контенту до глядацької аудиторії. Особлива увага приділяється прийомам креативного письма, які є універсальними для створення тексту як окремої одиниці авторського висловлювання та складової аудіовізуального контенту. Тут варто згадати ретельний підбір лексики та розмаїття засобів продукування синтаксичних конструкцій, що у поєднанні спрямовані на баланс змісту і форми. Застосування аналізу й систематизація теоретичних підходів та сучасних практик текстотворення дозволяють робити висновок, що аудіовізуальний контент відображає як усталені норми, опрацьовані у виданнях про культуру мовлення журналіста, так і запит аудиторії на спрощення і певну безпосередність в екранній комунікації.
Посилання
Бондаренко Н. Медіатекст як ресурс осучаснення й збагачення змісту підручника української мови. Проблеми сучасного підручника. 2021. Вип. 27. С. 15–17.
Вайно М. Сценарна майстерність: написання п’єси; написання кіносценарію: навчальний посібник. Івано-Франківськ : Місто НВ. 2015. 232 с.
Горбенко Г. Практико-орієнтоване навчання під час підготовки бакалаврів Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Інтегровані комунікації. 2018. Вип. 4. С. 80–86. URL: https://doi.org/10.28925/2524-2644.2018.4.15 (дата звернення: 02.12.2024).
Гоян В. Комунікативна ситуація: телеперсонаж – телеглядач (ефект творчої взаємодії). Культура народів Причорномор’я. 2007. Вип. 101. С. 27–31.
Каппон Р.-Дж. Настанови журналістам Ассошіейтед Пресс: професійний порадник. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2005. 160 с. URL: https://z-lib.io/book/14783159 (дата звернення: 14.12.2024).
Красовська Г., Сухомлинов О., Сигеда П. Соціолінгвістичний компендіум. Київ : Талком. 2020. 336 с.
Лазебний В., Бакіко В., Омелянець О. Організація телевізійного виробництва: конспект лекцій. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського. 2018. 162 с.
Літературний редактор СТБ Віктор Кабак: «Свою мову треба вивчати все життя»: інтерв’ю. Сайт телеканалу «СТБ». URL: https://www.stb.ua/ua/2009/03/20/literaturnij-redaktor-stb-viktor-kabak-svoyumovu-treba-vivchati-vse-zhittya (дата звернення: 12.12.2024).
Масенко Л. Суржик у науковому дискурсі: визначення, інтерпретації, дискусії. IX Міжнародний конгрес україністів: збірник наукових статей. Київ : Видавництво ІМФЕ. 2018. С. 214–223.
Михайлин І. Основи журналістики: підручник. Київ : Центр учбової літератури. 2011. 496 с.
Мірошниченко І. Мовна компресія як чинник функціонування стислого тексту. Український смисл. 2016. Вип. 1. С. 220–229.
Мой Д., Ордольфф М. Телевізійна журналістика. Київ : Академія української преси, Центр вільної преси. 2019. 234 с.
Мовні поради Володимира Романця: дієслово. Путівник Академії ВВС. URL: https://www.bbc.com/languageguides/uk/verb/ (дата звернення: 14.12.2024).
Поліщук Л. Структура телевізійного інформаційного тексту (за матеріалами загальнонаціональних каналів): дис. … канд. філол. наук. 10.01.08. Київ. 2006. 260 с.
Професійні журналістські стандарти : інформаційна довідка. Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/advices/profesijni-zhurnalistski-standarty-normatyvna-dovidka-i31933 (дата звернення: 20.12.2024).
Рудзінська В. Instagram вперше обігнав Facebook за кількістю дорослих користувачів в Україні. Speka. URL: https://speka.media/instagram-vperse-obignav-facebook-za-kilkistyu-doroslix-koristuvaciv-vukrayini-pk4yw1 (дата звернення: 21.12.2024).
Сторр В. Наука сторітелінгу. Чому історії впливають на нас і як ними впливати на інших. Київ : Наш формат. 2024. 224 с.
Струганець Л., Ленько О. Українська мова в національному телеефірі: моніторинг реалізації комунікативних ознак. Тернопіль : Осадца Ю. В. 2019. 119 с.
Таранюк І. Граматика: як ми боремося з помилками. Путівник Академії ВВС. URL: https://www.bbc.com/languageguides/uk/grammar/ (дата звернення: 21.12.2024).
Титаренко М. Не музи, а м’язи. 50 вправ із творчопису. Київ : Лабораторія. 2023. 360 с.
Холод О. Основи тележурналістики : курс лекцій. Київ : КиМУ. 2012. 121 с.
Яковець А. Телевізійна журналістика. Теорія і практика : посібник. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 2009. 262 с.
James W. The Principles of Psychology. Harvard: Harvard University Press. 1981. 1740 p. URL: http://www.public-library.uk/ebooks/50/61.pdf (data accessed: 21.12.2024).
Miller G. The Magical Number Seven, Plus or Minus Two. The Psychological Review. 1956. Vol. 63. P. 81–97. URL: https://labs.la.utexas.edu/gilden/files/2016/04/MagicNumberSeven-Miller1956.pdf (data accessed: 20.12.2024).
Skrypnyk A., Lytvyn N., Kholod I., Didenko N., Ivashchuk A. Linguistic imagology as a new approach to the analysis of linguistic images: methods and theoretical aspects. Amazonia Investiga. 2024. Vol. 13 (73). P. 220–230. URL: https://doi.org/10.34069/AI/2024.73.01.18 (data accessed: 22.12.2024).