ОСНОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ЯК ВАЖЛИВА ОСВІТНЯ КОМПОНЕНТА ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА

Анотація

Впровадження інклюзивного навчання в заклади загальної середньої освіти вимагає концептуально нового підходу до підготовки вчителя-словесника, який має не лише володіти викладацькою майстерністю, мати добрі теоретичні знання, але й бути компетентним щодо роботи в інклюзивному класі. Тому мета науково-методичної розвідки – запропонувати та описати модульний курс «Інклюзивне навчання в закладах загальної середньої освіти», звернути увагу на методику навчання української мови в інклюзивному класі. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової, науково-методичної літератури та законодавчих документів, пропозиція та доведення науково-методичної гіпотези, узагальнення. Запропоновано науково-методичні ідеї створення навчальної дисципліни «Інклюзивне навчання в закладах загальної середньої освіти» для студентів спеціальности 014 Середня освіта предметної спеціальности 014.01 Середня освіта (Українська мова і література). Основними формами проведення занять є класична лекція, лекція-екскурсія до інклюзивно-ресурсного центру, лекція майстер-клас, гостьова лекція та практичні заняття в авдиторіях університету й інклюзивно-ресурсному центрі. Для самостійної роботи та роботи на практичних заняттях запропоновано зробити порівняльний аналіз теми на вибір у підручниках із української мови та спеціальному підручнику з української мови для дітей із особливими освітніми потребами і з’ясувати, як адаптовано навчальний матеріал для таких учнів. Звернено також увагу на такий важливий блок дисципліни, як адаптація матеріалів для учнів із різними видами інклюзії (аутизмом, відхиленням у пізнавальному розвитку, порушенням слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату; складними комплексними порушеннями) та різними рівнями підтримки (від першого до п’ятого). Цей блок поділено на три частини: теоретично-аналітичну (аналіз основних наукових праць та законодавчих документів і написання тез), порівняльну (порівняння підручникового матеріалу та завдань, уміщених на різних онлайн-платформах) та креативно-практичну (створення адаптивних завдань шляхом гейміфікації, спрощення завдань, створення зображень, схем та флеш-карток тощо). Запропоновано також ще один варіант самостійної роботи як різновид інформальної освіти – проходження безкоштовного курсу про інклюзивне навчання на відомих освітніх платформах, отримання сертифіката та захист основних положень курсу. Підсумовано, що в освітньо-професійні програми підготовки вчителів варто додавати обов’язкові та вибіркові дисципліни, пов’язані з інклюзивним навчанням у закладах загальної середньої освіти, що полегшить роботу майбутніх вчителів в інклюзивному класі.