ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД В УГОРСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.1.1Ключові слова:
словотвірні гнізда, військова термінологія, когнітивна лінгвістика, українська мова, угорська мова, дериваційні процесиАнотація
Стаття присвячена дослідженню військової термінології з когнітивного аспекту, зокрема аналізу словотвірних гнізд в українській та угорській мовах. Розглядається їхня структурна організація, семантичні зв’язки та когнітивні механізми творення термінів. Визначено основні словотвірні моделі та їхній вплив на категоризацію військової реальності. Дослідження базується на структурно-ономасіологічному, когнітивному та порівняльному методах аналізу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого розуміння принципів формування військових термінів. Дослідження словотвірних гнізд дозволяє виявити системні зв’язки між словами, простежити закономірності дериваційних процесів і зрозуміти когнітивні механізми формування професійної лексики. Метою статті є проведення лінгвокогнітивного аналізу словотвірних гнізд в угорській та українській військовій термінології, визначення їхньої структурної організації, семантичних зв’язків і когнітивних основ формування. Виявлено, що значна кількість військових термінів української та угорської мов утворює словотвірні пари, тобто мінімальні одиниці словотвірного гнізда.Переважна більшість таких військових термінів представлена двозонною субстантивно-адʼєктивною парадигмою. Відносно велику групу словотвірних гнізд представлено тризонною субстантивно-адʼєктивно-вербативною парадигмою як в українській, так і в угорській мовах. Найчисленнішу групу словотвірних гнізд в українській військовій термінології представлено полізонними субстантивно-адʼєктивно-вербативними парадигмами. В угорській мові широко представлені деривати утворені від композитних утворень, що не є характерним для української військової терміносистеми. Отримані результати сприяють глибшому розумінню термінотворчих процесів і можуть бути корисними для подальших досліджень у сфері лінгвістики та військової комунікації.
Посилання
Бігдай М. До питання лексико-семантичної класифікації дієслів української мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер: Філологія. 2019. № 40. Т. 1. С. 19–21
Дияк О. Структурно-семантична організація словотвірних гнізд із коренями на позначення металів : дис. … кандидата філол. наук : 10.02.01 / Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ, 2006. 251 с.
Горпинич В. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфонологія. К. : Вища школа, 1999. 207 с.
Кислюк Л. Словотвірні категорії в когнітивному просторі сучасної української мови. Українська мова. 2017. № 4. С. 115–119.
Костриба О. Віднумеративні словотвірні гнізда: структурний, семантичний, когнітивний виміри : дис. … кандидата філол. наук / Прикарпатський нац. унів. імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2023. 413 с.
Лесюк М. Дослідження словотвору на рівні словотвірних гнізд. Вісник ПНУ імені Василя Стефаника. 2007. Вип. 15–18. С. 212–216.
Папідзе Н. Сутність дослідження дериваційного потенціалу слів у межах словотвірних парадигм та словотвірних гнізд: теоретичний аспект. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2014. Серія: Філологічна. Вип. 49. С. 95–98.
Рибачківська Л. Словотвірні гнізда з вершинами-онімами в українській та англійській мовах: контрастивний аспект : дис. … кандидата філол. наук : 10.02.17. Київ, 2017. 248 с.
Саїк А. Характеристика словотвірних парадигм і гнізд з вершинним компонентом кольоропозначень в збірці «Знамення калини» Наталки Нікуліної. Науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності «Львівський філологічний часопис». 2022. № 11. С. 203–209
Щигло Л. Парадигматичні угрупування віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові. Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологія. 2008. № 1. С. 146–152.