ВПЛИВ ПОРЯДКУ НАРОДЖУВАНОСТІ ДИТИНИ НА РІВЕНЬ ЇЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-1Ключові слова:
сиблінги, порядок народжуваності, когнітивний розвиток, коефіцієнт інтелекту, студенти, медична психологія.Анотація
Анотація. Актуальність теми обумовлена важливістю вивчення факторів, що впливають на когнітивний розвиток дитини, для теорії та практики медичної психології. Формулювання мети дослідження. Мета – вивчити особливості зв’язків між порядоком народжуваності та інтелектом дитини. Наукова новизна дослідження полягає в медико-психологічному підході до вивчення проблеми когнітивного розвитку сиблінгів та застосуванні в процесі дослідження психодіагностичних методик, що об’єктивізує наукове обгрунтування даного питання. Практичне значення отриманих результатів аргументується можливістю їх використання в педагогіці, дитячій та сімейній терапії, а також у навчальному процесі студентів медичних, психологічних та педагогічних спеціальностей. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Публікації результатів досліджень, що проводилися багатьма ученими з кінця ХІХ століття до теперішнього часу, засвідчують, що інтелектуальні здібності дітей знижуються в залежності від порядку їх народження в сім’ї Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконувалося в рамках НДР кафедри медичної психології Інституту медичних наук ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом” “Медико-психологічні аспекти навчального процесу”. В дослідженні взяли участь 30 студентів, в сім’ях яких було від 2 до 4 дітей. Були використані психодіагностичні методики дослідження інтелекту: «Тест стандартними прогресивними матрицями Равена», «Культурно-незалежний тест інтелекту Кеттелла», «Тест коефіцієнту інтелекту Айзенка № 1». Результати дослідження. Встановлено, що показники високого рівня інтелекту мають лише респонденти 1 порядку народжуваності, тоді як показники інтелекту нижче середнього мають лише респонденти 3 порядку народжуваності. Висновки та перспективи подальших досліджень. Виявлено пряму кореляційну залежність між порядком народжуваності та рівнем показника інтелекту. Підтверджено дані джерел наукової літератури про наявність залежності рівня інтелектуального розвитку людини від порядку її народжуваності в сім’ї. Планується продовжити дане дослідження на більшій вибірці респондентів, а також із урахуванням вікового та гендерного факторів.
Посилання
Андрєєва, Т. Н. (1994). Когнітивні та особистісні характеристики дітей у багатодітній родині : дис. канд. психол. н. М. (Ru).
Беляєв І. А. (2009). Обмеження та компенсації здібностей та потреб цілісної людської істоти. Вісник Оренбурзького ДУ. № 2(96). С. 29. (Ru).
Бєлова А. П., Малих С. Б. (2013). Природа індивідуальних відмінностей робочої пам’яті. Теоретична та експериментальна психологія. № 3. Т. 6. С. 54–64. ISSN 2073-0861 (Ru).
Кандель Е. (2012). В пошуках пам’яті. Виникнення нової науки про психіку людини. М. : Астрель, 736 с. ISBN 978-5-271-36938-4 (Ru).
Лаптєва Н. М., Валуєва Є. А., Шепелєва Є. А. (2019). Проблема впливу порядку народжуваності дітей у родині на їхні інтелектуальні здібності та особистісні особливості. Сучасна зарубіжна психологія. № 8(2) С. 83–94. [Online] available at: https://psyjournals.ru/jmfp/2019/n2/Lapteva_Valuyeva_Shepeleva.shtml (Ru)
Adler, A. (1964). Problems of neurosis. New York : Harper and Row.
Belmont, L. (2017), Birth order, intellectual competence, and psychiatric status. Journal of Individual.Psychology. Vol. 33(1). Pp. 97–104. 8. Blake, J. (2011). Family size and the quality of children. Demography, Vol. 18. Pp. 421–442.
Breining, S., Doyle, J., Figlio, D. N., Karbownik, K., & Roth, J. (2020). Birth order and delinquency: Evidence from Denmark and Florida. Journal of Labor Economics. 38(1). 95–142.
Campbell, R. J., Jeong, S. H., & Graffin, S. D. (2019). Born to take risk? The effect of CEO birth order on strategic risk taking. Academy of Management Journal. 62(4). 1278–1306.
Cavicchioli, D., Bertoni, D., & Pretolani, R. (2018). Farm succession at a crossroads: The interaction among farm characteristics, labour market conditions, and gender and birth order effects. Journal of Rural Studies. 61. 73–83.
Cicirelli, V. (2007), Sibling constellation, creativity, IQ and academic achievement. Child Development. Vol. 38. Pp. 481–490.
Drange, N., & Havnes, T. (2019). Early childcare and cognitive development: Evidence from an assignment lottery. Journal of Labor Economics. 37(2). 581–620.
Gillham, N. W. (2001). Sir Francis Galton and the birth of eugenics. Annual review of genetics. Vol. 35(1). 83–101.
Jambon, M., Madigan, S., Plamondon, A., Daniel, E., & Jenkins, J. M. (2019). The development of empathic concern in siblings: A reciprocal influence model. Child development. 90(5). 1598–1613.
Lehmann, J. Y. K., Nuevo-Chiquero, A., & Vidal-Fernandez, M. (2018). The early origins of birth order differences in children’s outcomes and parental behavior. Journal of Human Resources. 53(1). 123–156.
Levinson, M. H. (2008). Judith Rich Harris. No Two Alike: Human Nature and Human Individuality. New York: Norton, 2006. ETC.: A Review of General Semantics. Vol. 65(2). Pp. 199–200.
Mal-Ed Network Investigators. (2018). Early childhood cognitive development is affected by interactions among illness, diet, enteropathogens and the home environment: findings from the MAL-ED birth cohort study. BMJ Global Health. 3(4). e000752.
Miguel, P. M., Pereira, L. O., Silveira, P. P., & Meaney, M. J. (2019). Early environmental influences on the development of children’s brain structure and function. Developmental Medicine & Child Neurology. 61(10). 1127–1133.
Ortikov, O. K. (2021). Views of eastern thinkers on the development of intellectual abilities in the scientific heritage. ACADEMICIA: AN INTERNATIONAL MULTIDISCIPLINARY RESEARCH JOURNAL. 11(1). 211–214.
Page, E. B., & Grandon, G. M. (1979), Family configuration and mental ability: Two theories contrasted with US data. American Educational Research Journal. Vol. 16(3). Pp. 257–272.
Price, J., & Kalil, A. (2019). The effect of mother–child reading time on children’s reading skills: Evidence from natural within‐family variation. Child development. 90(6). e688-e702.
Rohrer, J. M., Egloff, B., & Schmukle, S. C. (2015). Examining the effects of birth order on personality. Proceedings of the National Academy of Sciences. Vol. 112(46). Pp. 14224–14229.
Sameroff, A. J. (2021). The etiology of cognitive competence: A systems perspective. In Infants at Risk (pp. 115–151). Routledge.
Tariq, J., Sajjad, A., Zakar, R., Zakar, M. Z., & Fischer, F. (2018). Factors associated with undernutrition in children under the age of two years: secondary data analysis based on the Pakistan demographic and health survey 2012–2013. Nutrients. 10(6). 676.
Uljaevna, U. F., & Shavkatovna, S. R. (2021). Development and education of preschool children. Academicia: An International Multidisciplinary Research Journal. 11(2). 326–329.
Veldman, S. L., Santos, R., Jones, R. A., Sousa-Sá, E., & Okely, A. D. (2019). Associations between gross motor skills and cognitive development in toddlers. Early human development. 132. 39–44.
Yaya, S., Oladimeji, O., Odusina, E. K., & Bishwajit, G. (2022). Household structure, maternal characteristics and children’s stunting in sub-Saharan Africa: evidence from 35 countries. International Health. 14(4). 381–389.
Steelman, L. C. (2015), Ataleoftwovariables: a review ofthe intellectual consequences of sibship size and birth order. Review of Educational Research. Vol. 55. Pp. 353–386.
Valueva, E., Shepeleva, E., & Ovsyannikova, V. (2019), Situational Judgment Tests in the assessment of emotional and social abilities. Book of Programme – Abstracts of the 15th European Conference on Psychological Assessment : Vrije Universiteit Brussel, Belgium. June 2019. P. 87.
Zajonc, R. B., & Markus, G. (2015), Birth order and intellectual development. Psychological. Review. Vol. 82. Pp. 74–88.
