ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-250-265Ключові слова:
постмодерн, архетипний підхід, політичні партії нового покоління, організаційний підхід, закон олігархізації МіхельсаАнотація
Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по- стмодерні.
Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках первинних груп і партійних підрозділів на мезорівні. Модель включає біологічний, архетипний, соціально-психоло- гічний, організаційний і політологічний підходи з виділеними у кожному з них аспектами, які пов’язують ці підходи у цілісну модель на основі архетип- ного підходу.
Детально описано зв’язки між аспектами різних підходів. Зокрема органі- заційний підхід визначає тип відтворюваних у первинних групах та партійних підрозділах ситуацій, які впливають на перебіг групової динаміки (соці- ально-психологічний підхід) та актуалізують відповідні культурні архетипи у несвідомому учасників взаємодії (архетипний підхід), що через сформова- ні на їх основі габітуси, установки, фрейми, дискурси, символи, цінності, ви- значають поведінковий вибір учасників взаємодії, активуючи чи пасивуючи їх (біологічний підхід). Все це прискорює або сповільнює аж до повної зу- пинки процес олігархізації політичних партій і визначає їх життєздатність, ефективність та результативність, включно зі здатністю реалізовувати про- тягом тривалого часу власні початкові цілі (політологічний підхід).
Створена і представлена міждисциплінарна модель дає можливість проаналізувати життєдіяльність політичних організацій на мікро-, мезо- і макрорівні на стадії їх конструювання з метою вибору оптимальної сукуп- ності організаційних параметрів будови цих організацій відповідно до типу зовнішнього середовища, в якому вони мають діяти.
Посилання
Афонін Е., Мартинов А. Українське диво: від депресії до соціального оптимізму / Е. Афонін, А. Марти- нов. К. : Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2019. 296 c.
Попович М. Модерн і постмодерн: філософія і політика / М. Попо- вич // Дух і Літера. 2002. № 9–10.
Морган Г. Имиджи организации: восемь моделей организационного развития / Г. Морган; пер. с англ. под ред. Н. Лапиной. — М. : Верши- на, 2006. — 416 с.
Плахтій Т. Суб’єктність організацій в архетипному вимірі / Т. Плахтій // Публічне урядування : збірник. № 2 (3) — червень 2016. К. : ДП “Вид. дім “Персонал”, 2016. С. 204–216.
Розов Н. С. Ритуалы, институты и ресурсы: социальные основы тран- сформации менталитета / Н. С. Ро- зов // Ценности и смыслы. — 2010. № 5 (8). С. 50–67.
Розов Н. С. Концептуализация свя- зи / Н. С. Розов // Философия и об- щество. 2017. № 1 (82). С. 29–47.
Плахтій Т. Організаційні інстру- менти архетипного управління соці- альними системами / Т. Плахтій // Публічне управління: теорія та практика: зб. наук. праць асоціації докторів наук з державного управ- ління. Х. : Вид-во “ДокНаукДер- жУпр”. № 2(18) (спецвипуск), чер- вень, 2014. С. 130–141.
Донченко О. А. Архетиповий ме- неджмент: монографія / О. А. Донченко. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. 264 с.
Лепский В. Е. Методологический и философский анализ развития проблематики управления / В. Е. Леп- ский. Москва : Когито-Центр, 2019. 340 с.
Дафт Р. Организационная теория и дизайн: учебник / Р. Дафт; пер. с англ. В. Кузин. СПб : Питер, 2013. 640 с.
Гараедаги Дж. Системное мышление: Как управлять хаосом и слож- ными процессами. Платформа для моделирования архитектуры биз- неса / Дж. Гараедаги; пер. с англ. Е. И. Недбальская; науч. ред. Е. В. Кузнецова. Минск : Гревцов Пабли- шер, 2007. 480 c.
Олескин А. В. Биополитика. Политический потенциал современной биологии: философские, полито- логические и практические аспек- ты / А. В. Олескин. — М. : МГУ им. В. М. Ломоносова, 2006. — 583 с.
Жуков Д. А. Стой, кто ведет? Био- логия поведения человека и других зверей: в 2 т. / Д. А. Жуков. М. : Альпина нон-фикшн, 2014. 564 с.
Плахтій Т. О. Архетипні засади ре- структуризації політичного про- стору / Т. О. Плахтій // Публічне урядування : збірник. № 4 (14), червень, 2018 (спецвипуск). Київ: ДП “Видавничий дім “Персонал”, 2018. С. 237–253.
Росс Л., Нисбетт Р. Человек и ситу- ация: перспективы социальной пси- хологии / Л. Росс, Р. Нисбетт; пер. с англ. В. В. Румынского; под ред. Е. Н. Емельянова, B. C. Магуна. М. : Аспект Пресс, 1999. 429 с.
Плахтій Т. Основний політичний процес у партіях нового покоління [Електронний ресурс] / Т. Плахтій // Збруч : веб-сайт. 27 жовтня 2019. Режим доступу: https://zbruc.eu/node/93087.
