ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ В УКРАЇНІ (КОНТЕКСТ ВОЄННОГО СТАНУ)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-5(33)-10Ключові слова:
національна безпека, національний інтерес, гібридна війна, державне управління, публічна комунікація, демократіяАнотація
У статті зазначено, що сучасний етап формування та реалізації стратегії національної безпеки України пов’язаний з необхідністю захисту її національних інтересів в умовах нових загроз її державному суверенітету та територіальній цілісності. Визначено основні принципи та актуальні загрози національній безпеці, відповідні цілі, а також механізми захисту національних інтересів України. Доведено, що основною метою державної політики України є подальше зміцнення національної безпеки як ключового чинника сталого суспільного розвитку. Інформаційна безпека України має основне стратегічне завдання: створити потужний національний інформаційний простір, як головний аспект, що засвідчує присутність країни на світовій інформаційній арені. Така мета також передбачає необхідність створення системи протидії будь-якій інформаційній загрозі та захисту власних інформаційних ресурсів, середовища та інфраструктурної складової країни. Національну безпеку України в інформаційній сфері слід розглядати як цілісну цілісність чотирьох складових – особистої, суспільної (публічної, комерційної (корпоративної) та державної безпеки. Було наголошено, що модернізація зовнішньої політики та дипломатичної служби України спрямована на зміцнення її позицій у міжнародному середовищі та забезпечення розвитку системи колективної безпеки в рамках євроатлантичної спільноти – Європейського Союзу та НАТО. Національні інтереси України у сфері інформаційної безпеки мають полягати у розвитку сучасних телекомунікаційних технологій, у захисті державних інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу. Сучасні інформаційні протистояння показали, що інформаційний простір України потребує додаткового захисту від зовнішнього негативного інформаційно-психологічного впливу. Доведено, що одним із пріоритетних завдань державної влади є комплексна реалізація Стратегії національної безпеки України в умовах зростання асиметричних загроз та конфліктних чинників.
Посилання
Abu, T.M., Khelifi, A., Barachi, M., & Ormandjieva, O. Guide to ISO 27001: UAE Case Study. Issues in Informing Science & Information Technology, 2012, 9(19), 331–349.
Ahmad, A., Maynard, S., & Shanks, G. A Case Analysis of Information Systems and Security Incident Responses. International Journal of Information Management, 2015, 35(6):717–723, DOI:10.1016/j.ijinfomgt.2015.08.001
Bielikova K. H., Tverdokhlib O. S., Poteriaiko S. P. Information and analytical support for making well-informed administrative decisions in civil protection system. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022. № 2 (188). P. 73–78.
Бугайчук, К., Шорохова, Г. (2018). Забезпечення кібербезпеки як умова протидії терористичній діяльності: нормативно-правові аспекти. Протидія терористичній діяльності: міжнародний досвід і його актуальність для України : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (15.12.2017). Київ : Національна академія прокуратури Українy. С. 135–138.
Данільян, О. (2002). Національна безпека України: сутність, структура та напрямки реалізації : навчальний посібник. Харків : Фоліо.
Доктрина інформаційної безпеки України (2017): введена у дію Указом Президента України: від 25.02.2017 р., 47/2017.
Емельянов, Г., & Стрельцов, А. (1999). Проблеми забезпечення безпеки інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство, 2. 15–17.
Global Risks Report 2018 (2018). Retrieved from:http: www.weforum.org
Gurovsky, V. (2014). The role of public authorities in the field of information security of Ukraine. Bulletin of the Ukrainian Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 3, 21–31.
Калюжний, Р., & Баєв, О. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки України. Правова інформатика, 2009, 4(24), 5–12.
Конституція України: станом на 1.09.2016 р. Верховна Рада України. Харків : Право.
Левченко, О. (2014). Проблеми і шляхи формування системи інформаційної безпеки держави. 2014. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних Сил, 2(39), 166–168.
Ліпкан, В. А. Теоретичні основи та елементи національноі безпеки Украіни. Національна академія внутрішніх справ Украіни. Київ, 2003.
Ліпкан, В. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції : навчальний посібник. Київ, 2006.
Марутян, Р. Інформаційна складова гібридної війни проти України: сучасні виклики та загрози, 2018.
Нижник, Н., Ситник, Г., & Нижник, В. Національна безпека Украіни (методологічні аспекти, стан і тенденціі розвитку) : навчальнии посібник. Ірпінь, 2000. 17. Олійник, О. Принципи забезпечення інформаційної безпеки України. Юридичний вісник повітряне і космічне право, 2016, 4(41), 72–78.
Онищенко, О., Горовий, В., & Попик, І. Національні інформаційні ресурси як інтегративний чинник вітчизняного соціокультурного середовища : монографія. Національна бібліотекака України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2014.
Про національну безпеку України: Закон України, 2469-ВІІІ від 21.06.2018. Відомості Верховної Ради, 31, 241.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Закон України від 5 жовт. 2017 р. № 2163-ВІІІ. Відомості Верховної Ради України, 45, 403.
Присяжнюк, М. Інформаційна безпека України в сучасних умовах. Вісник національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2013. Вип. 30, 32–46.
Пилипчук, В. (2012). Системні правові проблеми формування інформаційного суспільства : зб. наук. ст. та тез ; наукове повідомлення за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції [«Інформаційне суспільство і держава : проблеми взаємодії на сучасному етапі»], (Харків, 26 жовтня 2012 р.). Харків : НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування.
Semenets-Orlova, I., Halytska, N., Klochko, A., Skakalska, I., & Kosyuk, N. (2019). Information Exchange and Communication Infrastructure in the Public Sector. In CMiGIN (pp. 519–529).
Семенець-Орлова І.А. Державне управління освітніми змінами: теоретичні засади : монографія. К. : ЮСТОН, 2018, 420 с.
Cеменець-Орлова, І. А. «Стратегічне управління як системний засіб управління освітніми змінами.» Теорія та практика державного управління. 3 (2015): 52–60.
Semenets-Orlova, Inna Andriivna. “Tendencies in reforming the educational system of modern Ukraine: national and regional aspects”. Public manаgement. 2 (2018): 191–200.
Сенченко, М. Запорука національної безпеки в умовах інформаційної війни. Вісник Книжкової палати, 2014, 6, 3–9.
Сорокін, О. Інформаційна безпека та її складові: проблеми визначення концепту. Держава та право. 2014, 8, 18–22.
Стратегія національної безпеки України: Указ Президента України від 14.09.2020 р. № 392/2020.
Суббот, А. Інформаційна безпека суспільства. Віче, 2015, 8, 29–31.
Сулима, Є., & Шепелев, М. Глобалістика. Київ : Вища школа, 2010.
Тарасенко, Р. Інформаційне право : навчально-методичний посібник, 2010. Луганськ.
Топчій, В. Кібертероризм в Україні: поняття та запобігання кримінально-правовим та кримінологічними засобами. Науковий вісник Херсонського університету. Сер. Юридичні науки. 2015, 6(3), 65–68.
Volianskyi P. B., Yakymets V. М., Terentieva A. V., Slabkiy H. О., Tverdokhlib O. S., Pechyborshch V. P. Mechanism of state regulation of medical response to emergencies as an element of the civil protection system. Wiadomości Lekarskie : official journal of the Polish Medical Association. 2021. Vol. LXXIV, Iss. 5. P. 1222–1228.
Von Solms, R. Information security management: why standards are important. Information Management & Computer Security. 1999, 7(1), 50–58.
Whitman, M., & Mattord, H. Management of information security. Boston : Course Technology Cengage Learning, 2014.
Яхно, О. Україна в сучасному геополітичному просторі (політико-медійний аспект) : автореф. дис. … канд. політ. наук : 23.00.03. Київ, 2006.
