АРХЕТИПНА СКЛАДОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНИХ МЕРЕЖ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-324-338

Ключові слова:

національна безпека, архетип, інститут, мережа інститутів, стратегія

Анотація

Актуальність дослідження безпекового аспекту процесів сього- дення та перспектив розвитку в рамках архетипної методології визначаєть- ся тим, що системна трансформація суспільства вимагає точніше визначати чинники ряду процесів. Ця проблематика також актуалізується в контексті курсу на формування ефективного діалогу із суспільством, дослідження ме- ханізмів і способів поліпшення якості взаємодії держави, бізнесу та суспіль- ства. Тому виникає необхідність розроблення теоретико-методологічних основ комплексної моделі організації взаємодії процесів індивідуального са- морегулювання, корпоративного розвитку та державного управління на ос- нові архетипного підходу. Метою дослідження є аналіз архетипної складової формування інституційних мереж у контексті безпекових стратегій. Інститу- ціонально-мережевий підхід до безпекових стратегій припускає розгляд сукупності інститутів та закономірностей їх взаємодії в рамках активних мереж, що забезпечують перетворення ресурсів у реальні результати ефективними методами відповідно до національного контексту та запитів соціуму. Джере- ло відповідей на питання забезпечення безпеки запропоновано розглядати з точки зору архетипів. Підходи, викладені в дослідженні, ґрунтуються на ро- зумінні того, що в сучасних умовах не можна обмежуватися традиційними методами управління та реагування на загрози національній безпеці. Визна- чено роль соціокультурних інститутів, що підвищується у сучасних умовах у вирішенні проблем в системі “безпека – розвиток”, з одного боку, і об’єктивна необхідність використання їх потенціалу — з іншого. Це зумовлює можли- вість включення архетипів у процеси забезпечення безпеки не лише на осно- ві принципу додатковості, а й на паритетних засадах за рахунок розвитку їх взаємодії з формальними інститутами. Використання архетипного підходу сприятиме виробленню інноваційних підходів до розвитку безпекових стра- тегій за допомогою рішень, заснованих на комплексних дослідженнях і по- рядку денному в сфері публічної політики.

Посилання

Bloksberg L., Mogulof D., Stern M., Walter F. Homans’ Theory Of The Human Group: Applications To Problems of Administration, Policy, and Staff Training In Group Service Agencies // Journal of Jewish Communal Service: National Conference of Jewish Communal Service. 1964, p. 379–395.

National Security & Innovation Activities: Methodology, Policy and Practice. edited by Dr. of Economics, Prof. O. Prokopenko, Ph.D in Economics V. Omelyanenko, Ph.D in Technical Sciences, Assoc. Prof. Yu. Ossik. — Ruda Śląska: Drukarnia i Studio Graficzne Omnidium. 2018. 416 p.

Omelyanenko V. A. Archetypical analysis of the innovation development resources of European public administrative space (comparative approach) // Public management. — 2018. — № 4 (14). — Р. 198–212.

Яровий А. М. Методологічні інно- вації економічної науки в контексті переходу до нової парадигми пост- модернізму // Регіональна бізнес- економіка та управління. — 2013. — № 4. — С. 77–85.

Андреев А. Л. Политическая психо- логия. — М.: Весь мир, 2002.

Гулевич О. Ю. Трудовий менталітет як інституціональний індикатор соціально-економічного розвитку су- спільства // Наук. вісн. НАСОА. — 2015. — № 1. — С. 35–42.

Никитенко П. Г. Ноосферная эко- номика как планетарная жизнедея- тельностная хозяйственная сфера цивилизационного развития // Экономические и социальные пере- мены: факты, тенденции, прогноз. — 2010. — № 3 (11). — URL: http://esc.volnc.ru/article/157

Якупов С. Ф. Менталитет и со- циальные институты как факторы прогресса: на примере индийской цивилизации // Вестн. Челябин- ского гос. ун-та. — 2013. — № 13 (304). Философия. Социология. Культурология. — Вып. 29. — С. 33– 40.

Мюрдаль Г. Азиатская драма: Ис- следование нищеты народов. — М., 1970. — 204 с.

Юрин А. Н. К понятию безопасность: кто и как определяет угрозу сегод- ня? // Regional Dialogue. 14.06.2016. URL: http://regional-dialogue.com/ru/security/

Cervantes M., Meissner D. Commercialising Public Research under the Open Innovation Model: New Trends // Foresight. — 2014. — Vol. 8. — № 3. — Р. 70–81.

Яшина А. В. Концепции обеспечения национальной безопасности в демо- кратических государствах. — С.-Пе- терб. гос. ун-т. — СПб., 2013. — 237 с.

Social Institutions. Stanford Encyclopaedia of Philosophy. URL: https://plato.stanford.edu/entries/social-institutions/

Dupont B. Security in the age of networks // Policing & Society. — 2004. — № 14 (1). — Р. 76–91.

Эдвинсон Л. Корпоративная долгота: Навигация в экономике, основан- ной на знаниях. — М.: ИНФРА-М, 2005.

Tseng C.-Y., Goo Y.-J. J. Intellectual Capital and Corporate Value in an Emerging Economy: Empirical Study of Taiwanese Manufacturers // R&D Management. — 2005. — Vol. 35. — № 2. — P. 187–199.

Бернейс Э. М. Пропаганда. Hippo Publishing LTD, 2010. URL: https://propagandahistory.ru/books/Edvard-Berneys_Propaganda/

North D. Institutions and Economic Growth: An Historical Introduction // World Development. — 1989. — Vol. 17. — № 9. — Р. 1319–1332.

Институты развития городов: успешные кейсы. URL: https://habr.com/ru/post/405343/

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-29

Як цитувати

Омельяненко, В. (2019). АРХЕТИПНА СКЛАДОВА СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНИХ МЕРЕЖ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ. Публічне урядування, (3 (18), 324-338. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-324-338