ПРОФЕСІЙНИЙ І ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-490-500Ключові слова:
архетип, державний службовець, посадова особа, професійний і особистісний розвитокАнотація
З’ясовано специфіку впливу архетипу на професіоналізм у сфері державного управління. Досліджено основні аспекти професійного і особистісного розвитку державних службовців України в контексті сталого суспільного розвитку відповідно до їх архетипів. На сьогодні вітчизняни- ми науковцями досить часто досліджується архетипіка політичних лідерів. Застосування архетипової методології у дослідженні, що презентується, да- ло можливість визначити, що авторитет державного службовця як персо- ніфікованого суб’єкта постмодерного суспільства є ціннісним комплексом системи домінуючих соцієтальних властивостей, які конкретизує архетип, відповідно до чого встановлюються пріоритети у виборі імперативів, прин- ципів досягнення легітимності та методів управління, що використовують- ся для досягнення поставлених управлінських цілей. Запропоновано су- часні архетипи різних груп службовців органів публічної влади в Україні та виокремлено їх основні архетипові характеристики як основні складові їх іміджу. Відповідно до характерних ознак кожного з архетипів державно- го службовця виокремлено основні проблеми їхнього професійного і осо- бистісного розвитку. Обґрунтовано необхідність урахування архетипного підходу при реалізації основних сучасних механізмів розвитку державних службовців, що сприяють підвищенню їх професіоналізму.
Створення ефективної системи державної служби вимагає вдоскона- лення підходів до формування нового типу державного службовця, який керується такими цінностями, як самореалізація, підвищення кваліфікації, професійний розвиток, моральність, творчість, відстоювання власної думки, самоповага тощо. Саме завдяки цьому підвищується рівень професійної ді- яльності, досягається бажаний статус, що передбачає успішно побудовану кар’єру. Надано рекомендації щодо їх пристосування у розрізі окремих ас- пектів, таких як професіоналізм, навчання та мотивація.
Посилання
Дубенко С. Державна служба в Укра- їні: навч. посіб. — К.: Вид-во УАДУ, 1998. — 168 с.
Обoлeнський O. Дeржавна служба: пiдручник / O. Oбoлeнський. — К. : КНEУ, 2006. — 472 с.
Суший О. Психосоціальна культура державного управління: моногра- фія / О. Суший. — К.: Світогляд, 2012. — 344 с.
Політологія: навч.-метод. посіб. (у схемах і табл.) / за наук. ред. проф. В. С. Бліхара. — Л.: ПП “Арал”, 2018. — 540 с.
Лісничий В. Сучасний виборчий PR / В. Лісничий. — 2-ге вид., до- пов. і переробл. — К. : Професіонал, 2004. — 512 с.
Downs A. An Economic Theory of political action in a democracy // The Journal of Political Economy. Chicago: The University of Chicago Press, 1957. — vol. 1. — Р. 135–150.
Кисельова Т., Павлик Н. Технологія планування кар'єри майбутніх соці- альних працівників / Т. Кисельова, Н. Павлик // Актуальні проблеми соціальної сфери : [зб. наукових ро- біт викладачів і студентів / за заг. ред. Н. П. Павлик]. — Житомир : Вид-во Житомирського держ. ун- ту ім. Івана Франка, 2017. — № 6. — С. 9–14.
Мельников О. Кар’єра в системах державної служби різних країн / О. Мельников // Держава та регіони. — К., 2008. — № 1. — С. 130– 140.