АРХЕТИПИ МОДЕЛЕЙ УПРАВЛІННЯ І СИСТЕМНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ТРАДИЦІЙ ДЕМОКРАТИЧНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-57-70Ключові слова:
соціально-психологічні властивості людини, архетип людини, системне мислення, інтелектуальні моделі, архетип системи управління, соціально-психологічні чинники підвищення ефективності управління, демократизація й інтелектуалізація процесів, управління розвиткомАнотація
Обґрунтовано необхідність зміни підходів до побудови інно- ваційних шляхів підвищення ефективності публічної влади. Досліджено теоретичні засади формування і розвитку розумових здатностей людини і можливості їх застосування як соціально-психологічних чинників демокра- тизації влади і підвищення ефективності публічного управління територі- альних громад.
Доведено доцільність включення соціально-психологічних чинників роз- витку суспільства до складу чинників, які використовуються при побудові систем публічного управління. Сформовано уявлення про існування прямо- го зв’язку системного мислення й інтелекту людини з її архетипом, гіпоте- тично висловлюється думка щодо їх впливу на “несвідоме” особистості.
Розглянуто сутність понять “архетип”, “мислення”, “системне мислен- ня”, “інтелект” й “інтелектуальні моделі” як інтелектуального підґрунтя опанування і розвитку кібернетичних системних архетипів управління як шляху інтелектуалізації і підвищення ефективності управління, починаю- чи з низових ланок суспільства. Доведено доцільність одночасного розгляду архетипічності людей, їх системного мислення й інтелектуальних моделей, що поглиблює їх взаємопов’язаність, взаємовплив і взаєморозвиток. За- пропоновано модель пов’язаності, взаємодії і впливу ключових людських чинників розвитку на розвиток систем управління. Модель призначена для отримання уявлення про можливість застосування архетипного підхо- ду і системного мислення при опануванні теоретичних і практичних знань майбутніми фахівцями науки державного управління. Вона ілюструє вплив акумульованих властивостей людини на створення і функціонування ново- го типу моделей управління процесами розвитку територіальних громад.
Показано, що запровадження архетипічного підходу, системного мислен- ня і систем архетипів управління потребує створення базового аналітично- го підґрунтя, яке має побудуватися на результатах дослідження кадрового складу й управлінських систем територіальних громад шляхом застосуван- ня аналітико-синтетичної моделі “Універсального епохального циклу”. За- пропоновано доповнити концепцію побудови і розвитку систем управління територіальними громадами заходами із застосуванням архетипного підхо- ду як нову можливість виявлення і задіяння інтелектуального потенціалу жителів до процесів розвитку територій і країни в цілому.
Посилання
Символическое и архетипическое в культуре и социальных отноше- ниях: материалы ІІІ междунар. на- уч.-практ. конф., 5 — 6 марта 2013 г., Прага : Vědecko vydavatelské centrum “Sociosféra — CZ”, 2013. 175 с.
Суший О. В. Українське диво. Український соціум. 2018. № 4(67). С. 162–165.
Бєльська Т. В. Архетипні концеп- туальні засади становлення і роз- витку глобального громадянського суспільства. Публічне управління: теорія та практика. 2014. № 2(18). С. 14–22.
Суший О. В. Психосоціальна куль- тура державного управління: моно- графія. Київ : Світогляд, 2012. 344 с.
Афонін Е. А. Балакірєва О. М. Функціональна і компетентнісна готовність державних службовців України до здійснення публічного адміністрування в умовах демокра- тії: наук.-аналіт. доповідна записка. Київ : 2015. 24 с.
Афонін Е. В., Балакірєва О. М. Функціональна і компетентнісна готовність державних службовців України до здійснення публічного адміністрування в умовах демокра- тії. Український соціум. 2015. № 1. С. 7–22.
Афонін Е. А. Людська ідентичність та особливості її впливу на політи- ку й державне управління. Концеп- туальні засади взаємодії політики і управління : навч. посіб. Київ : НАДУ, 2010. С. 265–289.
Афонін Е. А. Суший О. В. Законо- мірності та особливості суспіль- но-трансформаційних процесів в Україні. Український соціум. 2011. № 4. С. 7–30.
Суший Е. В., Афонин Э. А. Архе- типика как новое научное направ- ление междисциплинарных иссле- дований проблем государственного управления Государственное управ- ление в ХХІ веке: традиции и инно- вации : материалы 9-й междунар. конф., г. Москва, 25–27 мая 2011 г. Москва: Изд-во Моск. ун-та, 2011. Ч. 3. С. 111–122.
Афонін Е., Мартинов А. Українське диво: від депресії до соціального оптимізму: монографія. Київ : Ки- єво-Могилянська академія, 2019. 296 с.
Саймон Геберт А. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції; пер. с англ. за заг. ред. Р. Ткачук. Київ: АртЕк, 2001. 392 с.
Сенге П. Пятая дисциплина: Искус- ство и практика самообучающейся организации : пер. с англ. Москва : Олимп — Бизнес, 1999. 408 с.
Юнг К. Сознание и бессознатель- ное. Москва : Академический Проект, 2009. 188 с.
Енциклопедія кібернетики : у 2 т. / редкол. : В. М. Глушков (відп. ред.), М. М. Амосов, І. П. Артеменко [та ін.]; АН Української РСР. — Київ : Голов. ред. Укр. рад. енцикл., 1973. Т. 2. 570 с.
Фрейдина Е. В. Исследование сис- тем управления : учебно-методический комплекс. Новосибирск : НГУЭУ, 2007. 184 с.
Бир Стаффорд. Кибернетика и управление производством. — Москва : Наука, 1965. 391 с.
