ГЕНЕЗА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БЕЗБАР'ЄРНОГО ПРОСТОРУ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-8

Ключові слова:

публічне управління, освітні зміни, генезис понять і термінів, механізми середньої освіти, простір безбар’єрної освіти, інклюзія

Анотація

Наразі є необхідність розуміння всіх складових, ключових характеристик та умов функціонування механізмів громадського управління в українській системі освіти, а особливо управління розвитком безбар’єрного простору в освітніх закладах України, які забезпечуватиме комплекс суттєвих факторів і механізмів державного управління, пов’язаних із загальними трансформаціями в суспільстві, появою нових парадигм, зміною ролі освіти в українському суспільстві та новою якістю освітньої системи. Дослідження елементів, факторів, умов і механізмів суспільно-державного управління розвитком у різних сферах життєдіяльності людини дозволяє виробити загальну стратегію існуючих і майбутніх перетворень, сформулювати відповідні рекомендації, дати соціальний прогноз позитивних змін. Вивчення генезису історичного досвіду державного управління безбар’єрною освітою та аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок, категоріальний аналіз генезису проблеми в науковій літературі дали змогу з’ясувати визначення “державного управління розвитком безбар’єрного простору в закладах освіти України як організованої самостійної частини управління розвитком безбар’єрного простору в закладах освіти України, що включає цілеспрямована розробка, прийняття та реалізація організуючих, регулюючих, координуючих, керуючих і мотивованих впливів на сферу освіти”. Зазначені теоретичні виміри публічного управління безбар’єрною освітою дають змогу визначити певну логіку пізнання її необхідних умов. Тому державна система управління якістю моніторингу стану безбар’єрної освіти з визначенням вимог до неї (відбір номенклатури показників якості життя має здійснюватися в системі «категорія – поняття – індикатори – індикатори», включати мінімально можливий набір компактних, доступних для розуміння і вимірювання соціально-економічних, утилітарних показників, безпосередньо пов'язаних з якістю життя, прогнозують можливість використання математичного апарату і т.д.) на основі аналізу зарубіжної теорії. і практика державного управління якістю життя; У наведеній статті запропоновано визначення «механізму державного управління якістю життя». Безбар’єрна освіта – це система освітніх послуг, заснована на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права на її здобуття за місцем проживання, яка передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами у умови загальноосвітнього навчального закладу.

Посилання

Указ Президента України „Про національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001 – 2005 рр.” від 13.07.2001 р. № 519/2001.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку” від 05.07.2004 р. № 848.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів” від 8.12.2006 р. № 1686.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах” від 15.08.2011 р. № 872.

Постанова Кабінету Міністрів України „Про комплексну програму розв’язання проблем інвалідності” від 27.01.1992 р. № 31 [Електронний ресурс].

Волкова, К. С. (2016). Підготовка вчителів до роботи в інклюзивному закладі як шлях подолання перепон у навчанні особливих дітей. Дитина з особливими потребами, 10 (22), 4–7.

Гладуш В. А. Післядипломна педагогічна освіта дефектологів в Україні: теорія і практика: монографія / В. А. Гладуш. Д.: Пороги, 2012. 292 с.

Український тлумачний словник [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://language.br.com.ua/

Олексієнко О.М. Адаптаціогенез як державний механізм упровадження здоров’язбережувального управління освітою / О.М. Олексієнко // Сучасні проблеми підготовки та професійного удосконалення працівників сфери освіти: тези VII Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернігів, 2021. С. 67-68.

Чайковський М. Є. Інклюзивність ВНЗ як умова впровадження інклюзії та соціалізації студентів з особливими потребами / М. Є. Чайковський // Актуальні проблеми навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі реалізації Конвенції ООН про права інвалідів : тези доповідей ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції (20 – 21 листопада 2013 р., м. Київ). К. : Університет „Україна”, 2013. С. 77 – 78.

Співак М.В. Державна політика здоров’язбереження: збереження здоров’я здорових і відносно здорових людей / Держава і право: Збірник наукових праць. Серія Політичні науки. Випуск 73 / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2016. С. 155−166.

Semenets-Orlova, I. A. (2018). Derzhavne upravlinnia osvitnimy zminamy v Ukraini: teoretychni zasady [Public Management of Educational Change in Ukraine: Theoretical Principles]. Kyiv: YuSPTON [in Ukrainian].

Semenets-Orlova, I., Halytska, N., Klochko, A., Skakalska, I., & Kosyuk, N. (2019). Information Exchange and Communication Infrastructure in the Public Sector. In CMiGIN (pp. 519-529).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-24

Як цитувати

Сидоренко, С. С. (2022). ГЕНЕЗА ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ БЕЗБАР’ЄРНОГО ПРОСТОРУ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ. Публічне урядування, (3 (31), 60-69. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2022-3(31)-8