ЕМПАУЕРМЕНТ-ПЕДАГОГІКА ЯК МОДЕЛЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПСИХОКУЛЬТ УРНИХ СКЛАДОВИХ АРХЕТИПУ “PUER” КРІЗЬ ПРИЗМУ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

З’ясовано особливості практичного втілення емпауермент-пе- дагогіки з метою гармонійного узгодження психокультурних складових архетипу “puer” крізь призму стратегії сталого розвитку, ухваленої у вересні 2015 р. рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Серед головних положень за- значено, що для реалізації потенціалу майбутнього вирішальним є створен- ня нової освітньої парадигми, яка сприятиме формуванню відповідальної особистості, здатної зробити світ безпечним і комфортним. Встановлено, що зміна парадигми суспільної свідомості зумовила необхідність трансформа- ції системи освіти, оскільки потенціал прийдешнього формується у проце- сі становлення особистості дитини. Безперечно, що освіта сталого розвитку потребує оновлення існуючих педагогічних моделей, наповнення їх новим контентом, спрямованим на формування в учнів системи поглядів, звичок, стилю життя, які відповідають сучасним тенденціям. Виявлено, що на ни- нішньому етапі важливим є звернення до педагогіки емпауерменту, яка орі- єнтована на спрямування молодого покоління до дій, досягнення особис- тісних прогресивних змін. У розвідці спостережено, що змістом подібного підходу є наснаження, набуття особистістю впевненості у власних силах, розкриття глибинного потенціалу, мобілізація внутрішніх ресурсів за умов довірчих партнерських стосунків у будь-якому діалозі. Оскільки ж саме архе- тип “Божественна дитина” є своєрідною матрицею потенціалу колективного безсвідомого досвіду, саме його адаптація в сучасному житєвому потоці має стати базисом для реалізації соціокультурних вимог буття. Авторами акцен- товано, що потребам сьогодення найбільше відповідає подібний підхід, як такий, що сприяє розкриттю творчого потенціалу молодого покоління, по- кращенню результативності навчання, набуття навичок до компетенцій, які потребує сучасний динамічний світ.