МОДЕЛЬ ДЕЛЕГУВАННЯ КЕРІВНИЦТВА МІЖ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-173-194

Ключові слова:

лідерство, державна влада, громадянське суспільство, система, середовище, рівновага, коефіцієнт, мислення, ефективність

Анотація

Представлено модель делегування керівництва між державною владою (ДВ) та громадянським суспільством (ГС), щоб зробити державне управління ефективним в умовах складного та динамічного середовища. Мо- дель сприятиме виявленню ступеня залучення ДВ та ГС до керівництва держави відповідно до складності, невизначеності та динаміки змін середовища та держави (системи).

Участь ДВ та ГС у керівництві державою є критичною, щоб зробити систе- му розумною й ефективною. Це вимагає належного застосування лідерської сили, зміни стилів керівництва та, нарешті, організаційної структури, засно- вуючись на ситуації. Змінне середовище вимагає адаптації системи та/або формування середовища для встановлення рівноваги між системою та се- редовищем. Це можливо завдяки належній участі ДВ та ГС у процесі при- йняття рішень (ППP). Разом вони мають визначити коріння проблеми, ана- лізувати її та виробляти рішення для адаптації системи та/або впливу на середовище різними синхронними й узгодженими діями на основі синерге- тичного ефекту.

У змінному середовищі рівень участі ДВ та ГС у керівництві державою має бути гнучким. Повна децентралізація або централізація з визначеними правилами та положеннями може не дозволити належно делегувати керів- ництво між ДВ та ГС, щоб зробити систему ефективною. Навіть правильна комбінація ДВ та ГС не може забезпечити успіх через відсутність готовності до їх співпраці. Це може залежати від національної культури, системи дер- жави, бажання людей брати участь у процесі керівництва та інших особли- востей. Часто лише менша частина населення активна і готова до інновацій та змін. Щоб зібрати та навчити цих людей, потрібні зусилля, що базуються на відданості національним цінностям, переконанням та альтруїзмі. Проте в перехідний період ці поняття також є змінними і можуть не представляти реальний “національний фундамент”.

Усі наведені причини зумовлюють пошук практичного підходу, коли, де і як розділяти лідерську владу між ДВ та ГС у змінному середовищі.

Посилання

Naplyokov Y. V. (2011). “Increasing unit effectiveness in a dynamic environment by implementing a leadership mathematical model”. Master’s Thesis, U.S. Army Command and General Staff College, CARL, Fort Leavenworth, KS 66027-2301, USA.

Pollitt Cristopher, Bouckaert Geert. (2011). Public management reform. A Comparative Analysis — New Public Management, Governance, and the Neo-Weberian State, third edition. New York: Oxford University Press.

Hoos J., Jenei G., Vass L. (2003). Public Administration and Public Management: Approaches and Reforms, In: Public Policy in Central and Eastern Europe: Theories, Methods, Practices, (eds.) M. Potucek, L. T. Leloup, G. Jenei, L. Varadi, NISPAcee.

Milward H. B., Provan K. G. (2000). Governing the Hollow State. Journal of Public Administration Research and Theory 10 (2): 359–379.

Attila Agh. (2013). Europeanization of Public Administration in Eastern and Central Europe. Croatian and Comparative Public Administration, p. 739–762.

Tainter Joseph A. (1988). The nature of complex societies, New York: Cambridge University Press.

Utomo Tri, Widodo W. (2009). Balancing decentralization and deconcentration: emerging need for asymmetric decentralization in the unitary states. Graduate School of International Development Nagoya University. Jahan. Discussion Paper № 174.

Korzhenko V. V. (2016). “The phenomenon of philosophy as “Practical wisdom” of state governance”, Theory and Practice of Public Administration, vol. 2 (53), p. 1–7.

Geert Bouckaert, Mzia Mikeladze. (2009). The NISPAcee Journal of Public Administration and Policy, vol. I, № 2, winter 2008/2009.

Maslow A. H. (1943). “A theory of human motivation.” Psychological Review. 50 (4), p. 370–396.

Lenski G. E. (1966). Power and Privilege. A Theory of Social Stratification. New York: McGraw-Hill.

Childe Gordon V. (1951). Social evolution. Publisher: Henry Schuman. Tianer Joseph, A. 2003. The nature of complex societies, Cambridge, UK: Cambridge University Press.

Haas Jonathon (1982). The Evolution of the Prehistoric State. Columbia University Press, New York.

Strange J. (2005). Center of Gravity and Critical Vulnerabilities. Quantico, VA., USA, Marine Corps University, Defense automated printing service center [E-Reader Version]. Retrieved from: http://jfsc.ndu.edu/Portals/72/Documents/JC2IOS/Additional_Reading/3B_COG_and_Critical_Vulnerabilities.pdf

Bielska T. V., Naplyokov Y. V. (2017). Maximum allowable risk in decision-making process. // Public Management. № 7 (2). p. 76–88. Retrieved from http://vadnd.org.ua/app/uploads/2017/07/Англ.pdf

Ashby Ross W. (1957). An Introduction to Cybernetics. Second Impression. London: Chapman & Hall LTD.

Solovyov V. S. (1873–1877). Kryza zakhidnoi filosofii [The crisis of Western philosophy], 2nd ed, Book Society Prosvita. St. Petersburg, Russian Empire.

Sidoruk O. (2016). Detsentralizatsiia: rezul’taty, vyklyk i perspektyvy [Decentralization: Results, Challenges and Prospects], Analytical report. Democratic Initiative Foundation named after Ilk Kucheriv. Kyiv, Ukraine.

Senge P. M. (2006). The Fifth Discipline: The Art & Practice of the Learning Organization. New York, N.Y.: Doubleday.

Gerras Stephen J. (2008). Thinking Critically about Critical Thinking: A Fundamental Guide for Strategic Leaders, Planner’s Handbook for Operational Design.

Kyiv International Institute of Sociology. (2016). Decentralization and local self-government reform: results of the second wave of sociological research, Analytical report. December 2016.

Laboratory of legitimate initiatives. (2018). Shadow Report on Reforms of state service and PA in Ukraine in 2017. U.S. Aid. Kyiv.

Katrenko A. V., Parsternak O. V. (2015). “The problem of optimality in the theory and practice of decision-making”, Visnyk Natsional’noho universytetu “L’vivs’ka politekhnika”, vol. № 829, p. 359–373.

Naplyokov Y. V. (2018). “Changing of mental models for effective decisionmaking” // Public Management № 1 (11). p. 189–206. Retrieved from: http://vadnd.org.ua/ua/collection/ 25. Naplyokov Y. V. (2014). “An Algorithm for Maintaining Dynamic Equilibrium to Achieve Strategic Goals.” Master’s Thesis, U.S. Army War College, Carlisle Barracks, Pennsylvania 17013, USA.

Naplyokov Y. V. (2018). The archetypal foundations of value choice in the process of adaptation to the modern society // Public Management. № 4 (14). p. 171–183. Retrieved from: http://pub-management.com/index.php/about/article/view/109/94

Allen C. D. (2012). “Creative Thinking for Individuals and Teams.” An essay on creative thinking for military professionals. U.S. Army War College. Retrieved from: http://www.au.af.mil/au/awc/awcgate/army-usawc/allen_creative_thkg_sr_ldrs.pdf

Headquarters, Department of the Army (2015), FM 6-0, Commander and Staff Organization and Operations. Washington, DC, USA, DOI: 104216- 001.

Bernhard I. (2013). E-government and E-governance — Swedish Case Studies with Focus on the Local Level. Stockholm, Sweden: KTH, Royal Institute of Technology. Available at: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:663249/FULLTEXT01.pdf

Heeks R. (2001). Building e-Governance for Development: A Framework for National and Donor Action. E-Government Working Paper Series, № 12. Available at: http://unpan1.un.org/intradoc/groups/public/documents/ NISPAcee/UNPAN015485.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-29

Як цитувати

Напльоков, Ю. (2018). МОДЕЛЬ ДЕЛЕГУВАННЯ КЕРІВНИЦТВА МІЖ ДЕРЖАВНОЮ ВЛАДОЮ ТА ГРОМАДЯНСЬКИМ СУСПІЛЬСТВОМ. Публічне урядування, (5 (15), 173-194. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-173-194

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають