ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ САМОВПОРЯДКУВАННЯ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Ключові слова:
механізми, розвиток, проблемні питання, самовпорядкування, система державного управлінняАнотація
Визначено проблемні питання розвитку механізмів самовпо- рядкування в системі державного управління з дотриманням їх поділу на інституційну, функціональну та еволюційну частини. До інституційної ча- стини віднесені механізми самовпорядкування, що реалізуються в моделях суб’єкт-суб’єктної взаємодії на рівнях вищих, центральних та місцевих орга- нів державної влади, а також в моделях суб’єкт-об’єктної взаємодії між ни- ми. Найбільш важливими в інституційній частині механізмів самовпорядку- вання є ті, що забезпечують: розмежування повноважень між гілками влади; адміністративне реформування структури уряду; розмежування суспільних сфер управління між центральними органами державної влади; адміністра- тивне реформування структури центральних органів виконавчої влади; роз- межування територіальних сфер управління між місцевими органами дер- жавної влади; адміністративно-територіальне реформування; формування та реалізацію структури владної ієрархії; адміністративне реформування структури владної ієрархії.
До функціональної частини віднесені механізми самовпорядкування, що реалізуються в моделі суб’єкт-об’єктної взаємодії “система держав- ної влади — суспільні сфери, галузі та відносини”. Найбільш важливими у функціональній частині механізмів самовпорядкування є такі, що забез- печують: формування та реалізацію державних політик в різних сферах суспільства; формування та реалізацію національних проектів; форму- вання та реалізацію державних цільових програм; державне бюджету- вання.
До еволюційної частини віднесені механізми самовпорядкування, що ре- алізуються в моделі суб’єкт-об’єктної взаємодії “система державної влади — створення умов суспільного розвитку”. Найбільш важливими в еволюційній частині механізмів самовпорядкування є такі, що забезпечують: стратегічне управління та планування; реалізацію державних програм соціально-еконо- мічного розвитку; проведення постійних економічних і соціальних реформ та перетворень.
Посилання
Методологія державного управ- ління: словник-довідник // Уклад.: В. Д. Бакуменко (кер. автор. кол.), Д. О. Безносенко, С. В. Бутівщен- ко та ін. [за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка]. — К.: Вид-во НАДУ, 2004. — 94 с.
Енциклопедичний словник з держав- ного управління / уклад.: Ю. П. Сур- мін, В. Д. Бакуменко, А. М. Михнен- ко та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурмі- на. — К.: НАДУ, 2010. — 820 с.
Державне управління : філософські, світоглядні та методологічні про- блеми : монографія / В. М. Князєв, І. Ф. Надольний, М. Ф. Мельник та ін. // за заг. ред. В. М. Князєва. — К.: НАДУ; Міленіум, 2003. — 320 с.
Бакуменко В. Д. Теоретичні заса- ди державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, Л. М. Уса- ченко, О. В. Червякова. — К. : Інтер- сервіс, 2013. — 174 с.
Бакуменко В. Д. Особливості публіч- ного управління та адмініструван- ня : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, І. С. Бондар, В. Г. Горник, В. В. Шпа- чук. — К. : Ліра-К, 2016. — 256 с.