СУБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ: ПОРІВНЯЛЬНО- ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4(6)-42-54Ключові слова:
право власності на землю, конституційне право власності на землю, суб’єкт конституційного права власності на землю.Анотація
Важливим елементом суб’єктивного конституційного права власності на землю є його суб’єкти. Від волі суб’єктів залежить реалізація відповідного права. Суб’єкти конституційного права власності на землю – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, які здійснюють передбачені Конституцією повноваження власника землі. Аналіз конституцій різних країн, якими врегульовано питання конституційного права власності на землю, показує, що на конституційному рівні суб’єктами конституційного права власності на землю виступають переважно держава (Литва, Білорусь, Киргизстан та ін.) та громадяни (Болгарія, Литва, Росія та ін.). Вітчизняна Конституція доповнює цей перелік Українським народом (від імені якого право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування), юридичними особами та територіальними громадами (які можуть діяти безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи). В першу чергу саме громадяни України можуть набувати та реалізовувати право власності на землю, тобто особи, які набули громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. При реалізації конституційного права власності на землю громадянин України, який набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, визнається лише громадянином України. Конституційна модель визнання народу власником землі, передбачена ч. 1 ст. 13 Конституції України, притаманна саме вітчизняному правовому регулюванню. Виходячи з конституційно-правового розуміння суб’єктів права, варто визнати Український народ самостійним суб’єктом конституційного права власності на землю. Така унікальна конституційно-правова регламентація статусу Українського народу з одного боку визнає його пріоритетність перед державою, з іншого боку підтверджує необхідність розмежування Українського народу і держави як самостійних суб’єктів конституційного права власності на землю.
Посилання
Шеремет А. П., Земельне право України: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/ А. П. Шеремет. [2-ге вид.]. К.: Центр учбової літератури, 2009. 632 с..
Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін. ; Нац. акад. прав. наук України. 2-ге вид., переробл. і допов. Х. : Право, 2011. 1128 с.
Конституція України: Науково-практичний коментар / [В. Б. Авер’янов, О. В. Батанов, Ю. В. Баулін та ін.] ; [Ред. кол. : В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевой та ін.]. Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре» , 2003. 808 с.
Коментар до Конституції України / [В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко, В. І. Борденюк та ін.] ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України ; [редкол. : В. Ф.Опришко (голова) та ін.]. К., 1996. 376 с.
Земельне право України : навчальний посібник / І. І. Каракаш, В. Д. Сидор, Т. Є. Харитонова та Ін.) ; за ред. l. 1. Каракаша і Т. Є. Харитонової. Вид. 2-re, переробл . і допов. Одеса : Юридична література, 2017. 588 с.
Носік В. В. Проблеми здійснення права власності на землю Українського народу. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природноресурсове право. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006. 26 с.
Земельне право України: загальна частина [текст]: навч. посібн. / А.І. Ріпенко, О.М. Пащенко. О., 2013. 80 с. 8. Каракаш І. І. Проблема вдосконалення концептуальних засад права власності на природні об’єкти та їх ресурси у конституційному вимірі / І . І. Каракаш // Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія”. 2013. Т. 13. С. 283–292.
Конституция Республики Туркменистан от 18 мая 1992 года с последующими изменениями // Електронный ресурс: Режим доступа: http://turkmenistan.gov. tm/?id=11808
Конституція Республіки Болгарія від 13 липня 1991 року, з наступними змінами // Електронний ресурс: Режим доступу: https://legalns.com/download/books/ cons/bulgaria.pdf
Федоренко В. Л. Конституційне право України : підруч. / До 20-ї річниці Конституції України та 25-ої річниці незалежності України / В. Л. Федоренко. К.: Видавництво Ліра-К, 2016. 616 с.
Шаптала Н. К., Задорожня Г. В. Конституційне право України: навч. посібник / Н. К. Шаптала, Г. В. Задорожня. Дніпропетровськ: ТОВ «ЛізуновПрес», 2012. 472 с.
Скрипнюк О. В. Конституційне право України : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Скрипнюк. К.: ІнЮре, 2010. 672 с.
Корнєєв Ю. В. Земельне право. 2-ге вид. перероб. та доп. Навч. посіб. К.: Центр учбової літератури, 2011. 248 с.
Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 // Офіційний вісник України офіційне видання від 16.03.2001. 2001 р., № 9, стор. 1, стаття 342, код акта 17913/2001
Олькіна О. В. Юридичні особи як суб’єкти конституційних правовідносин / О. В. Олькіна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2012. № 12. С. 120–123.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Офіційний вісник України від 28.03.2003. 2003 р., № 11, стор. 7, стаття 461, код акта 24654/2003
Господарський кодекс України від 16.01.2003 // Офіційний вісник України від 28.03.2003. 2003 р., № 11, стор. 303, стаття 462, код акта 24635/2003
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. з наступними змінами і доповненнями № 2768–III // [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2768-14
