ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ КОНСЕНСУС У ФОРМУВАННІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ПАРАДИГМИ КІБЕРНЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-2(8)-106-114Ключові слова:
кібернетичний простір, інформаційні системи, адміністративно-правове регулювання, національна безпека.Анотація
У статті розглянуто проблеми щодо формулювання основних понять та визначення недоліків понятійного апарату у сфері забезпечення кібернетичної безпеки. Говориться, що у сучасних умовах суспільного розвитку на передній план виходить кібернетична безпека та її забезпечення не лише шляхом упровадження відповідної державної політики на основі прийнятих доктрин, стратегій, концепцій і програм, а й створенням дієвого механізму адміністративно-правового забезпечення кібернетичної безпеки в Україні. Під час проведення дослідження щодо термінологічного консенсусу у формування адміністративно-правової парадигми кібернетичної безпеки аналізуються напрацювання американських науковців та експертів щодо розуміння та визначення таких понять як «кібернетичний простір», «кібернетична безпека», «система кібернетичної безпеки». У статті не залишаються осторонь і вітчизняні науковці щодо їх розуміння понятійного апарату у сфері забезпечення кібернетичної безпеки. Проводиться аналіз міжнародних стандартів щодо наявності в них вищезазначених дефініцій. Під час дослідження зазначається, що адміністративно-правове регулювання та забезпечення кібербезпеки в Україні є новим і доволі динамічним напрямом сучасних знань, який потребує подальшого вивчення. Узагальнюючи запропоновані визначення, які розглядаються у статті, систему забезпечення кібернетичної безпеки запропоновано розглядати як узгоджену діяльність, на основі застосування спеціальних інструментів та методів, уповноважених нормами міжнародного та національного права спеціальних суб’єктів забезпечення кібербезпеки, з метою охорони суспільних відносин у сфері використання інформаційних та телекомунікаційних технологій, прогнозування кібернетичних загроз та захисту кіберпростору. У висновку йде мова, що усі перераховані положення під час наукового дослідження щодо термінологічного консенсусу у формування адміністративно-правової парадигми кібернетичної безпеки мають важливий методологічний зміст щодо розуміння проблем кібернетичної безпеки і не лише в контексті інших видів безпеки. У свою чергу, складнощі з визначенням поняття кіберпростору обумовлюють проблеми щодо розуміння кібернетичної безпеки та кібернетичної війни (війни в кіберпросторі).
Посилання
Айзикович А.С. и др. Краткий словарь по социологии: словарь. Москва: Политиздат, 1988. 477 с.
Бабакін В.М. Особливості міжнародного співробітництва при розслідуванні кіберзлочинів. Форум права. 2011. № 4. С. 27-30. URL: http:/Avww. nbuv. gov. ua/ejournals/ FP/2011 -4/11 bvmprk.pdf.
Баранов О.А. Про тлумачення та визначення поняття «кібербезпека». Правова інформатика. 2014. № 2 (42). С. 132-138.
Демедюк С.В. Окремі питання адміністративно-правового та організаційного забезпечення кібербезпеки. Південноукраїнський правничий часопис. № 2. 2015. С. 144-147.
Кравцова М.О. Фактори детермінації кіберзлочинності в сучасній кримінологічній теорії. URL: www.infosecisland.com/ blogview/23287-Cybersecurity-vs-Cyber- Security
Поняття та зміст системи забезпе- чення кібербезпеки. URL: http://goal-int. org
Діордіца І.В. Система забезпечення кібербезпеки: сутність та призначення. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 110–116.
Шеломенцев В.П. Сутність організаційного за безпечення системи кібернетичної безпеки України та напрями його удосконалення. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2012. № 2(28). С. 299–309.
Ліпкан В.А., Ліпкан О.С. Національна і міжнародна безпека у визначеннях та поняттях. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ: Текст, 2008. 400 с.
Дубов Д.В. Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва: монографія Київ: НІСД, 2014. 328 с.
Манжай О.В. Використання кіберпростору в оперативно-розшуковій діяльності. Право і Безпека. 2009. № 4. С. 215–219.
Владленова І.В., Кальницький Е.А. Кіберзлочинність як виклик інформаційному суспільству. Гілея: науковий вісник. 2013. Вип. 77. С. 142–146.
Федченко Д.І. Cистема забезпечення кібербезпеки: проблеми формування та ефективної діяльності. «Молодий вчений». 2018. № 5 (57), травень. С. 653-658.
Присяжнюк М.М., Цифра Є.І. Особливості забезпечення кібербезпеки. Експертні системи та підтримка прийняття рішень. 2017. С. 61–68.
Мельник С.В., Тихомиров О.О., Лєнков О.С. До проблеми формування понятійно-термінологічного апарату кібербезпеки. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ natural/Znpviknu/2011_30/ Zbirnik_30_28. pdf
Liepman M. J., Jr. Cyberspace: The Third Domain. URL: https://www. hsdl. org/?view&doc=89385&coll=public
Woolley P. Defining Cyberspace as a United States Air Force Mis s ion. URL: http:// www.d tic.mil/cgi-bin/ GetTRDoc?AD=ADA453972& Locat ion=U 2& doc =GetTRDoc.pdf
Securing Cyberspace for the 44th Presidency / ed. by A.J.Lewis. URL:http:// csis.org/files/media/csis/pubs/081208_ securingcyberspace_44.pdf
Cyberpower and National Security / ed. by Franklin D. Kramer, Stuart H. Starr, Larry Wentz. Washington, D.C.: Potomac Books, 2009. 642 p.
Манжай О. В. Використання кіберпростору в оперативно-розшуковій діяльності. Право і безпека. Науковий журнал. 2009. № 4. С. 142–149.
Погорецький М., Шеломенцев В. Поняття кіберпростору як середовища вчинення злочинів. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2009. № 2. С. 77–81.
