ДИСКУСІЙНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ ВИХОВНОГО ХАРАКТЕРУ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питанням ефективності звільнення від кримінальної відповідальності із застосування примусових заходів виховного характеру як можливість виправлення неповнолітньої особи без застосування покарання. Примусові заходи виховного характеру не є покаранням, яке істотно відрізняється від них своєю суворістю. У своїй основі це заходи виховання, переконання, соціальної підтримки й контролю. Разом з тим, такі заходи пов’язані з певними обмеженнями для особи, якій вони призначені. Вони є мірою державного примусу, що застосовується незалежно від бажання винного. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього наступні примусові заходи виховного характеру: застереження; обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків та направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Однак, ця система покарань не є досконалою. Вона обумовлює безліч суперечностей і запитань щодо їх доцільності, ефективності та можливості застосування. При дослідженні проблеми звільнення неповнолітніх осіб від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів виховного характеру, виявлено, що такий захід як застереження не спричиняє суттєвих правообмежень після його застосування. Тому ми пропонуємо застереження призначати одночасно з іншими видами заходів виховного характеру. Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання доречно також виключити з переліку примусових заходів виховного характеру, адже сімейним законодавством на батьків вже покладено обов’язок здійснювати догляд та виховання своїх дітей. Тому, застосування цього заходу є недоречним, оскільки із закінченням строку цього заходу батьки не позбавляються обов’язку здійснювати нагляд та контроль за своїми дітьми.