ОКРЕСЛЕННЯ КОЛА ПОТЕНЦІЙНИХ УЧАСНИКІВ МИРОВОЇ УГОДИ: ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ РАКУРС
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2024-2(30)-6-15Ключові слова:
мирова угода, учасники цивільного судочинства, виконавче провадження, сторони, позивач, відповідач, стягуч, боржник, треті особи, представники, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Анотація
Анотація. Незважаючи на перспективність мирного вирішення правових спорів та чільне місце інституту мирової угоди в цивільному судочинстві, все ж він не позбавлений слабких місць, зокрема, існує ряд проблем, що стосуються окреслення кола учасників цивільного процесу, котрі мають можливість звернутися до укладення мирової угоди, які не мають однозначного вирішення в літературі, а іноді й чіткої законодавчої позиції. Тому в даній науковій статті на підставі аналізу норм чинного законодавства та поглядів науковців-правників окреслено коло учасників цивільного судочинства, які наділені правом укладати мирову угоду, критично проаналізовано зарубіжний досвід щодо його можливості та доцільності затосування у національній правовій системі, а також сформульвано власні висновки та пропозиції щодо удосконалення нормативного регулювання суб’єктного складу мирової угоди. В публікації проаналізована здатність третіх осіб укладати мирову угоду і обґрунтовано, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть укладати мирову угоду в межах поданого ними позову в зв’язку з тим, що вони були безпосередніми учасниками спірних правовідносин, котрі розглядаються судом, а також висловлено позицію, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору теж не повинні бути позбавлені такої можливості, оскільки, укладеною мировою угодою можуть зачіпатись їх права та інтереси, а безпосередня участь в ній надасть їм здатність передбачити такі варіанти, за яких їх права не будуть порушені і максимально захищатимуться їхні інтереси. В ключі закріплення такої можливості чинне цивільне процесуальне законодавство потребує редагування. Досліджено правові нюанси укладення мирової угоди через представників, і обґрунтовано вдалість чинної у вітчизняному цивільному процесуальному законодавстві презумпції користування представником всіма правами особи, яку він представляє, з подальшими обмеженнями відповідного права, шляхом здійснення застережень у довіреності. Розширено коло учасників укладення мирової угоди включенням до нього стягувача та боржника – сторін виконавчого провадження, це обґрунтовано визнанням виконавчого провадження в якості завершальної стадії цивільного судочинства, що підтверджено і законодавчими нормами, і практикою Європейського Суду з прав людини та доведенням ефективності конструкції мирової угоди на етапі виконання рішення, ухваленого судом.
Посилання
Адвокат та медіація: посібник. Г. Гаро, А. Зернова, Г. Єременко, Р. Коваль, С. Погоріла, В. Поліщук, О. Помазановська, Л. Романадзе, М. Саєнко, В. Ситюк. Харків : ФАКТОР-МЕДІА, 2022. 112 с.
Бичкова С. С. Цивільний процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного провадження : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03. Київ, 2011. 519 с.
Бобровник О. В. Треті особи в цивільному процесі України : автореф. дис ... канд. юрид. Наук. Київ, 2009. 21 с.
Бортнік О. Г. Мирова угода у цивільному судочинстві : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Харків, 2007. 189 с.
Бутрин-Бока Н., Чорний А. Мирова угода: новели національного цивільного процесуального законодавства. Актуальні проблеми правознавства. 2018. Вип. 4. С. 159–162.
Гордієнко Т. О. Мирова угода в господарському процесі. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 1. С. 94–97.
Дем’янова О., Бондарчук Д. Сутність та підстави застосування повноваження суду апеляційної інстанції визнати нечинним рішення суду першої інстанції. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2019. Випуск 4. URL: https://periodica.nadpsu.edu.ua/ index.php/legal/article/view/307/308 (дата звернення: 20.07.2024).
Кравцов С. О., Крікорова Е. К. Виконавче провадження як завершальна стадія судового процесу. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія : юридичні науки. 2020. Том 31 (70). № 3. С. 69–73.
Куницький Є. В. Мирова угода як форма примирення сторін у цивільному процесі. Право і суспільство. 2020. № 3. С 68–74. 10. Немеш П. Ф., Феннич В. П. Курс цивільного процесу: Загальна частина : підручник. Ужгород : Вид-во РІК-У, 2020. 808 с.
Про виконавче провадження: Закон України від 21 квітня 1999 року. URL: http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 20.07.24). 12. Рішення ЄСПЛ у справі «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/980_251#Text (дата звернення: 20.07.2024).
Рішення ЄСПЛ у справі «Крутько проти України» від 27 листопада 2008 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/974_422#Text (дата звернення: 20.07.2024).
Рішення ЄСПЛ у справі «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 р. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/ laws/show/980_227 (дата звернення: 20.07.2024).
Сеник С. Особливості участі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, в цивільному процесі. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2015. Вип. 61. С. 308-314.
Сибільов Д. М. Участь третіх осіб у цивільному судочинстві : автореф. дис. ... канд.юрид.наук : 12.00.03, Харків, 1998. 19 с.
Соколянський Д. В. Мирова угода сторін у цивільному судочинстві України: постановка проблеми. Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 66. С. 348–353.
Талан Л. Г. Виконавче провадження в структурі цивілістичного процесу. Вісник Академії правових наук України. Харків. 2009. Вип. 2. С. 96–102.
Цивільний процес: підручник / за заг. ред. В. В. Заборовського, С. Б. Булеци, В. Г. Фазикоша, В. П. Феннича. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. 932 с.
Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18 березня 2004 року зі змінами та доповненнями. URL: http://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 20.07.2024).
Чабан С. С. Поняття та завдання виконавчого провадження. Вісник Хмельницього інституту регіонального управління та права. 2002. № 2. С. 253–256.
Шиман Є.О. Принцип диспозитивності у виконавчому провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2023 № 9. С. 150–153. 23. Nouveau Code de Procedure Civile. Dalloz, 2000. P. 119.