РЕГУЛЯТОРНІ ПІДХОДИ ДО ВИКОРИСТАННЯ БПЛА: МОДЕЛІ ЗОНУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

Стаття систематизує підходи до інтеграції безпілотних повітряних апаратів у публічний простір із фокусом на моделях зонування повітряного простору та суміжних правових і технічних режимах. Роз’яснено, як поєднуються категорії експлуатації, цифрові служби керування польотами, віддалена ідентифікація апаратів, відкритість і формат даних про обмеження. Порівняно європейську модель із практиками США та окреслено український контекст воєнного і післявоєнного періодів. Доведено, що саме зонування створює керовану рамку: юридично визначені географічні зони, вимоги до ідентифікації та ризик-орієнтована авторизація операцій поєднуються з цифровими сервісами взаємодії між провайдерами послуг, органами обслуговування повітряного руху та операторами. Запропоновано для громад трирівневу модель впровадження (правовий, технологічний і процедурний шари) та послідовну дорожню карту гармонізації, де ключем є публікація геозон у спільному машиночитному форматі, дослідні сектори цифрових сервісів і впровадження віддаленої ідентифікації. Практична цінність полягає в наданні зрозумілих критеріїв оцінювання, прикладах міських сценаріїв і типових адміністративних рішень, що зменшують витрати для держави та операторів і водночас підвищують безпеку, прозорість та повагу до приватності громадян.