«МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ» У ЗБІРЦІ ВАСИЛЯ МАХНА «КОТИЛАСЯ ТОРБА»

Анотація

Статтю присвячено концептуалізації понять «місце памʼяті» та «просторовий поворот» та їх реалізації у збірці есеїв Василя Махна «Котилася торба». Інтерес до цих понять зумовлений тим, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття відбулося посилення інтересу до моделі памʼяті через переосмислення та зміщення у людській свідомості кордонів минулого, теперішнього та майбутнього, що призвело до кризи часових понять. Мета статті – встановити взаємозв’язок літератури і пам’яті, проаналізувати функціонально-стилістичні особливості топосу у жанрі есею. Стаття репрезентує різні тенденції та напрями літературно-критичного осмислення цих понять. Перш за все, ідеться про наукові позиції О. Вєщікової, О. Поліщук, С. Підопригори, Г. Косарєвої. Центральне питання, порушене у статті, – реалізація понят- тя «місце памʼяті» у контексті художнього світу твору та взаємозвʼязок простору, рефлексії та «місця памʼяті». Відомо, що поняття «памʼяті», «часу» та «простору» неодноразово спричиняли трансформацію традиційних уявлень про рефлексію та хронотоп. У статті вперше доведено, що відбулась переакцентуація категорій від «загального» і «колективного» до «особистісного» та «індивідуального». Висновки. Таким чином, «місця памʼяті» в есеях Василя Махна постають сакралізованими, сповненими деталей, фрагментів та спогадів митця, що реконструюють загальну картину світу автора. Автор відтворює власні спогади не лише через наповнення простору минулим, теперішнім та через проєкцією майбутнього, але й через інтертекстуальні мотиви, що створюють ефект власної «причетності» для реципієнта через можливість привнести власний досвід у художній світ тексту. На матеріалі текстів збірки «Котилася торба» проаналізовано теоретичні засади понять «місця памʼяті» та «просторовий поворот». Серед текстів збірки предметно проаналізовано есеї «Котилася торба», «Vis-a-vis. Rynek Główny», «Луї Армстронґ» тощо.