РОЛЬ МЕНЕДЖЕРА У ФОРМУВАННІ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І КУЛЬТУРИ В УПРАВЛІННІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.2.13Ключові слова:
мовна політика, українізація, менеджер, організація, корпоративна культура, комунікація, мовна ідентичність, управління змінами, стратегічне планування, мотивація персоналуАнотація
Стаття присвячена дослідженню ролі менеджера в процесі формування мовної політики організації, зокрема в контексті українізації. Аналізуються теоретичні засади мовної політики, її вплив на корпоративну культуру та комунікаційні процеси в організації. Особлива увага приділяється практичним аспектам реалізації українізації в організаціях різних форм власності та галузей. Визначено ключові функції менеджера як провідника українізації: стратегічне планування, комунікація та мотивація персоналу, моніторинг та оцінка ефективності мовної політики. Досліджено методи подолання опору змінам, зокрема через навчання, інформаційні кампанії та залучення співробітників до процесу трансформації. Результати дослідження можуть бути корисними для розробки рекомендацій щодо впровадження ефективної мовної політики в організаціях, сприяючи зміцненню національної ідентичності та підвищенню ефективності внутрішньої комунікації. У статті також розглядається стратегічна роль менеджера в реалізації державної мовної політики в організаціях, зокрема в аспекті впровадження української мови як домінантного елементу корпоративної культури. Під впливом актуалізації мовного питання в Україні, на тлі геополітичних загроз і процесів утвердження національної ідентичності, посилюється потреба у створенні повноцінного україномовного середовища в публічному та приватному секторах. Законодавче закріплення статусу української мови як єдиної державної потребує не лише формального дотримання норм, а й глибокого усвідомлення її значення для сталого розвитку організацій та держави в цілому. Обґрунтовано, що менеджер, як носій управлінської відповідальності, має відігравати активну роль у трансформації мовного середовища, діючи як ініціатор, координатор і фасилітатор змін.У дослідженні українська мова розглядається не лише як інструмент офіційного спілкування, а як символ національної гідності, фактор інтеграції колективу, засіб соціальної згуртованості та важливий елемент організаційної стратегії. Її впровадження в щоденну практику управління створює передумови для зміцнення демократичних цінностей, розвитку громадянської свідомості та формування сталого іміджу установи. Українська мова представлена в статті як ключ до ефективного комунікаційного простору, що поєднує професіоналізм, національну ідентичність і соціальну відповідальність бізнесу та управлінських структур.
Посилання
Ажнюк Б. М. Мовна політика: Україна і світ: Монографія. К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. 420 с
Бігарі М. І. Механізми формування та реалізації державної мовної політики в Україні. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з публічного управління та адміністрування за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування». Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харків, 2021. 214 с.
Гошовська В. А. Мовна політика в Україні : навч.-метод. матеріали. уклад.: А. В. Фоменко, Ю. В. Стрілецька. К. : НАДУ, 2013. 36 с.
Гришина Н. М., Бігарі М.І. Підвищення мовнокомунікативної компетентності публічних службовців: людиноцентричний підхід. Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. Х : Вид-во ХарРІ НАДУ 7 «Магістр», 2020. № 1 (57). С. 219–227.
Дрешпак В. М. Комунікації сучасного публічного управління в контексті філософського розуміння. Філософія публічного управління: кол. моногр. кол. авт., наук. ред. В.П. Солових. Київ: НАДУ, 2020. С. 129–158.
Ковальова Т. В. Мовний менеджмент як механізм реалізації державної мовної політики. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. № 2. С. 129–138.
Куць О. М., Заблоцький В. В. Мовна політика в Україні. Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2007. 297 с.
Куц Ю. О. Сучасна мовна політика Української держави: управлінсько-правовий аспекта. Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Х. : Магістр, 2017. Вип. 1 (56). С.1–6.
Про забезпечення функціонування української мови як державної : Закон України від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII. Відомості Верховної Ради. 2019. № 21. Ст. 81.
Савойська С. В. Мовна політика у сучасній Україні: деструктивні і конструктивні виміри : монографія. Київ : ВЦ «Просвіта», 2015. 688 с.
Ялова О. В. Шляхи та форми реалізації мовного законодавства в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 110–119.
Fishman J. A. Conference comments: Reflections on the current state of language planning. In: Actes du Colloque international sur l’aménagement linguistique: Proceedings of the international colloquium on language planning / L. Laforge (Ed.). Québec : Les Presses de L’Université Lava, 1987. P. 407–428.
Sanden G. R. Language management x 3: A theory, a sub-concept, and a business strategy tool. Applied Linguistics. September 18, 2014. doi:10.1093/applin/amu048.
Spolsky B. Language Management. Cambridge, 2009. 322 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.