РОЛЬ СТИЛІСТИЧНИХ ФІГУР В КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТА ТЕКСТОВОМУ УВИРАЗНЕННІ СТАНОВИЩА ГЛУХОЇ ЛЮДИНИ В СУСПІЛЬСТВІ (НА МАТЕРІАЛІ КНИГИ ІЗАБЕЛЬ ҐІЙОН «ГЛУХИХ ПОГАНО ЧУЮТЬ?»)
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2025.4.28Ключові слова:
концепт, глухота, стилістична фігура, метафора, порівняння, гра слівАнотація
Труднощі комунікації повсякчас виникають у суспільстві, але вони можуть загострюватися, коли йдеться про спілкування зі спільнотами, які мають відмінності з огляду на фізичні, психологічні, культурні особливості. У цій статті йтиметься про осмислення місця спільноти людей із вадами слуху у сучасному франкомовному дискурсі на прикладі праці Ізабель Ґійон «Глухих погано чують?», якій передували автобіографічні романи Віктора Аббу «Ключ до світу» та Еммануель Лаборі «Крик чайки». Тут подано огляд ключових дослідницьких праць з антропології, соціології, літературознавства, лінгвістики (М. Да Сільвейра Шміц, А. Мінґі, Д. Пуарʼє К. Кюксака, Ф. Армстронг), які зосереджуються на проблемах становлення й спілкування людей з глухотою. У статті проаналізовано стилістичні засоби, які використовуються для зображення та увиразнення становища глухої людини у сучасному французькому суспільстві. Виявлено, що чільне місце серед них належить метафорі. Опираючись на наукові методи Дж. Лакоффа, М. Джонсона, М. Блека, Б. Пуделко було встановлено, що метафора дозволяє будувати та структурувати такі концепти як «Життя глухої людини – Боротьба / Війна» та «Маргіналізація глухої людини», вказуючи агента дії, саму дію, об’єкт / інструмент дії, обставин дії. Окрім цього у проаналізованому тексті виявлено метафоричні ланцюжки, які реалізують всі компоненти зазначених концептів у мікроконтексті. З метою експресивного увиразнення теми маргіналізації спільноти глухих у суспільстві авторка використовує гру слів на основі паронімії та полісемії, а також оксюморон. Зауважимо, що на відміну від метафори, яка є іконічною за своєю природою як і мова жестів, вони базуються насамперед на протиставленні фонетичної форми та семантики. Саме тому, на нашу думку, метафора є домінантною у свідченнях глухих людей, тоді як інші стилістичні фігури зустрічаються виключно у мовленні авторки, яка чує
Посилання
Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2011. 844 с.
Ярошко-Кушнір Н. С. Аналіз метафор на позначення концепту «Глухота» за методом Дж. Лакоффа і М. Джонсона (на матеріалі роману «Крик чайки» Еммануель Лаборі). Традиції і сучасність романістики: 125 років кафедри французької філології: збірник тез Всеукраїнської наукової
конференції, 10-11 листопада 2022. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2023. С. 139–141.
Ярошко-Кушнір Н. С. Орієнтаційна метафора на позначення концепта «Глухота» у романі Еммануель Лаборі «Крик чайки». Нова філологія. 2022. Вип. 85. С. 324–329.
Ярошко-Кушнір Н. С. Структура метафори «ЛЮДИНА ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ – ЧАЙКА» у романі Еммануель Лаборі «Крик чайки». Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана
Франка. 2022. Вип.54. Т. 2. С. 206–211.
Abbou V. Une clé sur le monde. Aubière: Eyes Éditions, 2017. 236 p.
Armstrong F. Pupil or ‘Patient’: difference, disability and education in France. The Social Model of Disability: Europe and the Majority World. 2005. Leeds: The Disability Press. P. 49–64.
Cuxac C. Iconicité des langues des signes. Faits de langues. Motivation et iconicité. 1993. P. 47–56. URL: https://www.persee.fr/doc/flang_1244-5460_1993_num_1_1_1034 (дата звернення: 10.11.2025).
Da Silveira Schmitz M. Les contributions de l'apprentissage du théâtre à l’acquisition de la langue des signes française et à la construction de l’identité sourde: thèse de doctorat, discipline «Sciences de l’éducation»: ED 485 Université Lumière Lyon 2. Lyon, 2016. 255 p.
Guyon I. Les sourds sont-ils mal entendus? Paris: L’Harmattan, 2016. 153 p.
Laborit E. Cri de la mouette. Paris: Robert Laffont, 1994. 218 p.
Lakoff G., Johnson M. Conceptual metaphor in everyday language. The Journal of Philosophy. 1980. Vol. 77. Issue 8. P. 453–486.
Minguy A. Le réveil sourd en France. Pour une perspective bilingue. Paris: l’Harmattan, 2009. 332 p. URL: https://liseuse.harmattan.fr/9782296078987 (дата звернення: 10.11.2025).
Poirier D. ‘J’ai senti que c’était mon monde’, expression des dimensions identitaire et normative des langues des signes. Anthropologie et Sociétés. 2012. Vol. 36. №3. P.171–188
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
