МОВНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА В УМОВАХ ДЕРУСИФІКАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.12Ключові слова:
мовна політика, українські медіа, інформаційна безпека, інформаційний простір, дерусифікація, пропаганда, національна ідентичністьАнотація
Сучасна концепція російської пропаганди містить в основі низку інструментів, серед яких – дезінформація, маніпулятивні наративи, просування ідеї державної двомовності. Актуальність проблематики дослідження зумовлена необхідністю укріплення національного безпекового інформаційного поля в Україні в умовах тривалої гібридної війни. Метою статті є аналіз потенціалу мовної політики українських медіа та дослідження її динаміки в умовах загальної стратегії дерусифікації інформаційного простору. Методологія дослідження складена із системного методу, компаративного аналізу, теоретичних методів (аналітично-синтетичний, класифікація, систематизація, узагальнення). Пропаганда рф залучає інструменти інформаційно-психологічного тиску на українське суспільство в медіасередовищі, що має на меті розпалювання внутрішньої національної, культурно-мовної і релігійної ворожнечі, поширення дезінформаційних наративів, маніпулювання історичним контекстом. У такій ситуації мова виступає не тільки інструментом комунікації, але й ефективним засобом впливу на суспільну свідомість та протидії дезінформаційним атакам. У статті розглянуто правові механізми захисту мовного середовища України, проаналізовано ефективність контролю за медіаконтентом у складі загальної стратегії інформаційної безпеки та методи популяризації українськомовного контенту. У статті сучасна мовна політика медіапростору позиціюється інструментом укріплення позицій державної української мови, стимулом для ефективного освітньо-культурного поступу, а також обмеження впливу інформаційних наративів рф. Запропоновані у дослідженні підходи до посилення ефективності мовної політики українських медіа, що включають підтримку просування україномовного контенту та діяльності незалежних засобів масової інформації, заборону російських пропагандистських ресурсів, контроль освітнього середовища та комунікаційного поля соціальних платформ, можуть слугувати ефективними практичними векторами зменшення впливу дезінформаційних кампаній та інтенсифікації процесу дерусифікації медіапростору України
Посилання
Ажнюк Б. Language Ideology and Language Planning in Wartime Ukraine: Changes, Challenges, and Opportunities. Мова: класичне-модерне-постмодерне. 2025. №11. С. 50–66. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.50-66
Бойко М. І. Мовне законодавство і проблеми мовної політики в Україні. Молодий дослідник. 2023. № 1. С. 5–8. https://mold.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/3
Горбик Р., Дуцик Д., Шалайський С. Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни: аналітичний звіт. Київ : ГО «Український інститут медіа та комунікації», 2023. 66 с. URL: https://www.jta.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/UMCI_-Effectiveness-of-Russian-
Disinformation-Counteration_UA.pdf
Грінченко Т. Мовна політика як чинник національної безпеки України. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень. 2021. № 3. С. 88–102. URL: http://law.stateandregions.zp.ua/archive/3_2018/9.pdf
Джерела інформації про війну. Фонд Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва (18 квітня, 2024). URL: https://dif.org.ua/article/dzherela-informatsii-pro-viynu
Лазаренко Ю. Протидія російській дезінформації в українському інформаційному просторі. Український інформаційний простір. 2022. № 1. С. 14–29.
Про забезпечення функціонування української мови як державної. Закон України від 25 квітня 2019 р. № 2704-VIII. Голос України. 2019. № 90. С. 5–12. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text
Gilardi F., Gessler T., Kubli M., Müller S. Social media and political agenda setting. Political communication. 2022. № 39(1). Рр. 39–60. https://doi.org/10.1080/10584609.2021.1910390
Hutchings S., Szostek J. Dominant Narratives in Russian Political and Media Discourse during the Ukraine Crisis. 2015. URL: https://www.e-ir.info/wp-content/uploads/2015/03/Ukraine- and- Russia-E-IR.pdf
Karakale F. Language Impasse in Bilingual Societies: The Case of Ukraine and Russia-Ukraine War. Uluslararası İnsan Çalışmaları Dergisi. 2022. № 5(10). Рр. 482–501.https://doi.org/10.35235/uicd.1177819
Kharchuk L.V. Lexical and semantic norms in formation of stage official language competency. Visnyk Universitetu Imeni Alfreda Nobelya. Seriya: Filologichni Nauki. 2021. № 2. Рр. 228–236. DOI: 10.32342/2523-4463-2021-2-22-22
Khoma I., Fedushko S., Kunch Z. Media manipulations in the coverage of events of the Ukrainian revolution of dignity: Historical, linguistic, and psychological approaches. CEUR Workshop Proceedings. 2020. № 2616. Рр. 25–38. https://doi.org/10.48550/arXiv.2407.17425
Kulyk V. Language shift in time of war: The abandonment of Russian in Ukraine. Post-Soviet Affairs. 2024. № 40(3). Рр. 159–174. https://doi.org/10.1080/1060586X.2024.2318141
Mankoff J. Russia’s war in Ukraine. Center for strategic & international studies. 2022. Vol. 6(4). Pp. 439–440. URL: https://www.jstor.org/stable/pdf/resrep40567.pdf
Nisch S. Invasion of Ukraine: Frames and sentiments in Zelensky's Twitter communication. Journal of Contemporary European Studies. 2024. № 32(1). Рр. 110–124. https://doi.org/10.1080/14782804.2023. 2198691
Plekhanova Т. Language policy and its media representation in post-war Ukraine: Implications for identity and inclusivity. Amazonia Investiga. 2023. № 12(71). Рр. 223–232. URL: https://amazoniainvestiga. info/index.php/amazonia/article/view/2597
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




