РЕДАГУВАННЯ ТРАВМАТИЧНО ЧУТЛИВИХ МЕДІАТЕКСТІВ: АСПЕКТ МЕДІЙНОЇ ТРАВМОГРАМОТНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.27

Ключові слова:

медійна травмограмотність, травматично чутливе редагування, ретравматизація, етика журналістики, редакційна політика

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування особливостей редагування травматично чутливих медіатекстів як складника медійної травмограмотності в умовах воєнного та кризового інформаційного середовища. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості матеріалів, пов’язаних із війною, насильством, втратами, вимушеним переміщенням і порушенням прав людини, що підвищує ризики ретравматизації героїв публікацій і вторинної травматизації аудиторії. Доведено, що редакційний етап створення медіатексту є критично важливою ланкою, на якій відбувається трансформація індивідуального травматичного досвіду в публічний дискурс. Саме на цьому рівні ухвалюються рішення щодо формулювань, заголовків, структури, візуального ряду та акцентів, які визначають не лише інформативність матеріалу, а й його психологічний вплив. У роботі медійну травмограмотність визначено як інтегративну професійну якість журналіста, що поєднує психологічні знання про природу травми, етичну рефлексію та практичні навички безпечної комунікації. Запропоновано структурну модель медійної травмограмотності, яка охоплює п’ять взаємопов’язаних компонентів: етичний, психологічний, комунікативний, аналітичний та редакційно- технологічний. Кожен із них розглянуто як систему професійних умінь, спрямованих на мінімізацію шкоди, уникнення стигматизації та забезпечення балансу між суспільним правом на інформацію і захистом гідності людини. Обґрунтовано необхідність інтеграції принципу «не нашкодь» у всі етапи медіавиробництва – від підготовки до інтерв’ю до фінального затвердження публікації. Наголошено на важливості інформованої згоди, використання нейтральної мови, маркування чутливого контенту та обмеження шокових візуальних матеріалів. Окрему увагу приділено проблемі вторинного травматичного стресу журналістів і потребі інституціоналізації травмограмотності в освітніх програмах та редакційних політиках. Зроблено висновок, що медійна травмограмотність є системоутворювальним чинником гуманізації журналістики та підвищення довіри до медіа в умовах воєнного часу

Посилання

Герман Дж. Психологічна травма та шлях до видужання. Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. 416 с.

Пономаренко Н.П. Як працювати з вразливими аудиторіями у сфері медіаграмотності в умовах війни. Journalism teachers' academy. 2024. URL: https://www.jta.com.ua/trends/yak-pratsiuvaty-zvrazlyvymy-audytoriiamy-u-sferi-mediahramotnosti-v-umovakh-viyny/ (дата звернення: 01.02.2026)

Станчишин В. Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією. Київ : Віхола, 2021. 208 с.

Трощинська Т. «Сенситивне інтерв'ю – це згода журналіста стати майданчикомдля версії людини». Офіційний сайт ЧНУ. 21 грудня 2019 р. URL: https://cdu.edu.ua/news/tetiana-troshchynska-sensytyvneinterviu-tse-zhoda-zhurnalista-staty-maidanchykom-dlia-versii-liudyny.html (дата звернення: 21.02.2026)

Aulov S.S., Triplett K.N., Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic growth. In: Friedman HS (Ed.) Encyclopedia of Mental Health (3rd ed.). Elsevier, Amsterdam, 2023. 796–800. https://doi.org/10.1016/B978-0- 323-91497-0.00218-6

Global Center for Journalism and Trauma. URL: https://gcjt.org/ (дата звернення: 21.02.2026)

Herman J.L. Trauma and Recovery. New York : Basic Books? 1992. (дата звернення: 21.02.2026)

Onufriv S., Abdelhamid O. & Dormolen van S. Communicating without doing harm: a scoping review on media coverage of traumatic events. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. 2023. Вип. 52–53. P. 327–342.

OSCE. URL: https://www.osce.org/ (дата звернення: 21.02.2026)

Tedeschi R. G., Moore B. A., Greene T. C. Posttraumatic growth as a pathway to wellness for individuals and organizations. Behav. Sci. 2025. 15. doi: 10.3390/bs15121653

UNESCO. URL: https://www.unesco.org/en (дата звернення: 21.02.2026)

Van der Kolk B., Weisaeth L., & Van der Hart O. History of trauma in Psychiatry. In: B.van der Kolk B., A. McFarlane & L. Weisath (Eds.) Traumatic stress. The effects of overwhelming experience on mind, body and society. 1996. Pp. 47–74.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Пономаренко, Н. ., Садівнича, М. ., & Кульгова, В. . (2026). РЕДАГУВАННЯ ТРАВМАТИЧНО ЧУТЛИВИХ МЕДІАТЕКСТІВ: АСПЕКТ МЕДІЙНОЇ ТРАВМОГРАМОТНОСТІ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, (1 (19), 196-201. https://doi.org/10.32689/maup.philol.2026.1.27

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

Особливість: Цей модуль вимагає, щоб був увікнений хоча б один модуль статистики/звітів. Якщо ваші модулі статистики повертають більше однієї метрики, то, будь ласка, також оберіть головну метрику на сторінці налаштування сайту адміністратором та/або на сторінках налаштування менеджера журналу.