ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОКЛЮЗІЙНОГО ФАКТОРУ НА ВИНИКНЕННЯ ПРИШИЙКОВИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2786-7161-2026-2-7Ключові слова:
ерозія, клиновидний дефект, предиктори, пришийковий карієс, тріщини, стертістьАнотація
Актуальність. Наявність фасеток стертості, тріщин та відколів емалі є клінічними маркерами оклюзійного напруження у зубі, яке може привести до появи пришийкової патології. Мета роботи: клініко-лабораторне дослідження потенційного впливу оклюзійного напруження на виникнення пришийкових уражень зубів в осіб молодого віку. Матеріали та методи. Методами світлової і сканувальної електронної мікроскопії були досліджені 158 і 29 зубів, відповідно. Клінічно було обстежено 272 пацієнта (середній вік 24,3±6,9 роки), в яких були діагностовані клиновидний дефект (КД), пришийковий карієс (ПК) та ерозія (Е) емалі зубів. Методами логістичного аналізу були розраховані відношення шансів впливу оклюзійних факторів на їх виникнення. Результати та їх обговорення. Мікроскопічно була визначена значна поширеність тріщин емалі на усіх поверхнях зубів з переважно вертикальною орієнтацією. На вестибулярній поверхні глибина тріщин емалі знаходилась у прямій кореляції з наявністю оклюзійної стертості (p=0,006). Зразки з КД відрізнялись множинними тріщинами та їх горизонтальною орієнтацією у пришийковій ділянці (ПД). Оклюзійна стертість, відколи та тріщини емалі на вестибулярній поверхні зубів були визначені у більшої кількості обстежених. Група пацієнтів з інтактною ПД достовірно відрізнялась за кількістю пацієнтів з тріщинами емалі у відсотковому відношенні від груп пацієнтів з КД та Е емалі зубів і з оклюзійною стертістю від груп пацієнтів з КД, ПК та Е емалі зубів (р<0,001). Наявність оклюзійної стертості, в середньому, в 4,6 рази збільшувала вірогідність появи тріщин емалі (р<0,0001). Висновки. Був доведений вплив оклюзійного фактору на виникнення пришийкових уражень зубів і необхідність його корекції з профілактичною метою.
Посилання
Abdalla, R., Mitchell, R. J., & Ren, Y. F. (2017). Non-carious cervical lesions imaged by focus variation microscopy. J Dent, 63, 14–20. DOI: 10.1016/j.jdent.2017.05.001.
Badavannavar, A. N., Ajari. S., Nayak, K. U. S., & Khijmatgar, S. (2020). Abfraction: Etiopathogenesis, clinical aspect, and diagnostic-treatment modalities: A review. Indian J Dent Res, 31(2), 305–311. DOI: 10.4103/ijdr.IJDR_863_18.
Benazzi, S., Nguyen, H. N., Schulz, D., Grosse, I. R., Gruppioni, G., Hublin, J.J., & Kullmer, O. (2013). The evolutionary paradox of tooth wear: simply destruction or inevitable adaptation? PLoS One, 8(4), e62263. DOI: 10.1371/journal.pone.0062263.
Branco, N. T. T., Diniz, I. M. A., Abreu, L. G., Sales, A. L. B., Kimura, A. C. R. S., de Almeida Queiroz Ferreira, L., de Magalhães, C. S., & Zeola, L. F. (2023). Noncarious cervical lesions in the aging population analyzed through digital scanning: occlusal risk factors, dimensions, and morphology. Clin Oral Investig, 27(10), 6177–6186. DOI: 10.1007/s00784-023-05234-5.
Brandini, D. A., Pedrini, D., Panzarini, S. R., Benete, I. M., & Trevisan, C. L. (2012). Clinical evaluation of the association of noncarious cervical lesions, parafunctional habits, and TMD diagnosis. Quintessence Int, 43(3):255–262. PMID: 22299126.
Bulbuk, O. V., Bulbuk, O. I., Rozhko, M. M., Pelekhan. B. L., & Pelekhan, L. I. (2023). Cracks and fractures of teeth as a consequence of the wrong choice of the method of treatment of defects of hard tissues of teeth. Bulletin of Dentistry, 1(122), 129–135. DOI: 10.35220/2078-8916-2023-47-1.21 [in Ukrainian].
Carvalho, T. S., & Lussi, A. (2017). Age-related morphological, histological and functional changes in teeth. J Oral Rehabil, 44(4), 291–298. DOI: 10.1111/joor.12474.
Femiano, F., Femiano, R., Femiano, L., Festa. V. M., Rullo, R., & Perillo, L. (2015). Noncarious cervical lesions: correlation between abfraction and wear facets in permanent dentition. Open Journal of Stomatology, 5, 152–157. DOI: 10.4236/ojst.2015.56021.
Fontelle, G. A., do Nascimento, F. Y., Silva, P. B., & Rolim, J. P. (2024). Risk Factors associated with noncarious cervical lesions. J Clin Exp Dent, 16(7), e873–878. DOI: 10.4317/jced.61349.
Giller, M., Holtfreter, B., Ruge, S., Völzke, H., & Bernhardt, O. (2024). Effects of occlusal wear on 16-year progression of non-carious cervical lesions-Results of the study of health in Pomerania (SHIP-START). J Oral Rehabil, 51(7), 1184–1192. DOI: 10.1111/joor.13691.
Górski, B., Szerszeń, M., & Kaczyński, T. (2022). Effect of 24% EDTA root conditioning on the outcome of modified coronally advanced tunnel technique with subepithelial connective tissue graft for the treatment of multiple gingival recessions: a randomized clinical trial. Clin Oral Investig, 26(2), 1761–1772. DOI: 10.1007/s00784-021-04151-9.
Guimarães, J. C., Guimarães Soella, G., Brandão Durand, L., Horn, F., Narciso Baratieri, L., Monteiro, S. Jr., & Belli, R. (2014). Stress amplifications in dental non-carious cervical lesions. J Biomech, 47(2), 410–416. DOI: 10.1016/j.jbiomech.2013.11.012.
Haralur, S. B., Alqahtani, A. S., AlMazni, M. S., & Alqahtani, M. K. (2019). Association of Non-Carious Cervical Lesions with Oral Hygiene Habits and Dynamic Occlusal Parameters. Diagnostics (Basel), 9(2), 43. DOI: 10.3390/diagnostics9020043.
Lockhart, R., Taylor, J., Tibshirani, R. J., & Tibshirani, R. (2014). A significance test for the lasso. The Annals of Statistics, 42(2), 413–468. DOI: 10.1214/13-aos1175.
Lucas, P. W., & van Casteren, A. (2015). The wear and tear of teeth. Med Princ Pract, 24 Suppl 1:3-13. DOI: 10.1159/000367976.
Maseki, T., Furuki, K., Sugiyama, R., Nakazawa, M., Komoto, M., & Maeno, M. (2025). Enamel microcrack inspection using near-infrared light transillumination with fluorescence staining. Dent Mater J, 44(1), 73–77. DOI: 10.4012/dmj.2023-336.
Michael, J. A., Kaidonis, J. A., & Townsend, G. C. (2010). Non-carious cervical lesions: a scanning electron microscopic study. Aust Dent J, 55(2), 138–142. DOI: 10.1111/j.1834-7819.2010.01213.x.
Nascimento, B. L., Vieira, A. R., Bezamat, M., Ignácio, S. A., & Souza, E. M. (2022). Occlusal problems, mental health issues and non-carious cervical lesions. Odontology, 110(2), 349–355. DOI: 10.1007/s10266-021-00658-5.
Nascimento, M., Dilbone, D., Pereira, P., Duarte, W. R., Geraldeli, S., & Delgado, A. J. (2016). Abfraction lesions: etiology, diagnosis, and treatment options. Clin Cosmet Investig Dent, 8, 79–87. DOI: 10.2147/CCIDE.S63465.
Oh, C., Lee. H., Kim, J., Lee, J. H., Nguyen, T., Kim. K. H., & Chung, C. J. (2023). The influence of age and orthodontic debonding on the prevalence and severity of enamel craze lines. J Am Dent Assoc, 154(7), 601–609. DOI: 10.1016/j.adaj.2023.04.004.
Segarra, M. S., Shimada, Y., Sadr, A., Sumi, Y., & Tagami, J. (2017). Three-Dimensional Analysis of Enamel Crack Behavior Using Optical Coherence Tomography. J Dent Res, 96(3), 308–314. DOI: 10.1177/0022034516680156.
Villamayor, K. G. G., Codas-Duarte, D., Ramirez, I., Souza-Gabriel, A. E., Sousa-Neto, M. D., & Candemil, A. P. (2024). Morphological characteristics of non-carious cervical lesions. A systematic review. Arch Oral Biol, 167, 106050. DOI: 10.1016/j.archoralbio.2024.106050.
Walter, C., Kress, E., Götz, H., Taylor, K., Willershausen, I., & Zampelis, A. (2014). The anatomy of non-carious cervical lesions. Clin Oral Investig, 18(1), 139–146. DOI: 10.1007/s00784-013-0960-0.
Werneck, R. D., Queiroz, D. A., Freitas, M. I. M., Rio, D. L. D., & Turssi, C. P. (2023). Association of Non-carious Cervical Lesions with Oral Hygiene Aspects and Occlusal Force. J Contemp Dent Pract, 24(2), 71–79. DOI: 10.5005/jp-journals-10024-3457.
Worawongvasu, R. (2021). Scanning electron microscope characterization of noncarious cervical lesions in human teeth. J Oral Maxillofac Pathol, 25(1), 202. DOI: 10.4103/jomfp.JOMFP_232_20.
Zabolotna, I. (2021). Study of the morphological structure of enamel and correlation of its chemical composition with dentin in intact teeth and with a cervical pathology. J Stoma, 74(1), 9–15. DOI: 10.5114/jos.2021.104691.
Zabolotna, I. I, & Bohdanova, T. L. (2024). Study of maxillofacial abnomalities and their correlation with dental cervical pathology and indicators of dental health in young patients. Bulletin of Dentistry, 3(53), 43–49. DOI: 10.35220/2078-8916-2024-53-3.8 [in Ukrainian].
Zabolotna, I. I., Bogdanova, T. L., & Genzytska, O. S. (2025). A Detailed Analysis of Oral Hygiene Habits of Patients with Cervical Dental Lesions. Cumhuriyet Dental Journal, 28(2), 157–166. DOI: 10.7126/cumudj.1588210.
Zidane, B. (2022). Recent Advances in the Diagnosis of Enamel Cracks: A Narrative Review. Diagnostics (Basel), 12(8), 2027. DOI: 10.3390/diagnostics12082027.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
