РОЛЬ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Галузь відновлювальної енергетики завжди викликала жвавий інтерес різних галузей науки, зазначене пов’язано у своїй природній інноваційності об’єкта дослідження. В наш час, в період функціонування паливно-енергетичного комплексу держави у воєнному режимі, це постає ще актуальнішим і навіть становить, в деякому розумінні вивчення, нагальним та необхідним з погляду подальшого нормованого та збалансованого функціонування об’єднаної енергетичної системи України. Відтак, постає необхідність у відповідному дослідженні згаданої проблематики, з погляду публічного управління, як науки яка наддасть можливість впровадження дієвих та негайних механізмів реалізації та впровадження інноваційної енергетичної генерації в енергетичному виробництві на державному рівні. Мета дослідження полягає у дослідженні місця та ролі відновлюваної енергетики в системі забезпечення енергетичної безпеки України через призму публічного управління як альтернативи до традиційних видів енергетичної генерації та як одного з ключових елементів енергетичної протидії у воєнний час. Методологія. У статті основними методами дослідження стали: аналіз, синтез, абстрактно-логічний, порівняльний, правовий та системно-структурний методи. Між тим, дослідження сфери відновлювальної енергетики паливно-енергетичного комплексу держави в кризових умовах функціонування було проведено через призму інструментів публічного управління у забезпечені енергетичної безпеки держави. Проведено аналіз останніх досліджень і публікацій з тематики дослідження відновлюваної енергетики в підході управлінських процесів публічного управління та розмежовано актуальні наукові погляди з відповідного дослідження. Досліджено нормативно-законодавчий базис забезпечення функціонування сфери відновлювальної енергетики України. Проілюстровано динаміку встановленої потужності сфери відновлювальної енергетики в період 2019-2021 років, як поріг розуміння об’єму потужностей за видами енергетичної генерації до повномасштабного вторгнення росією в 2022 році, та проаналізовано в експрес-форматі вплив військової агресії на сферу. Визначено показник дефіциту електроенергії в об’єднаній енергетичній системі України в пікові години споживання електроенергії станом на травень 2024 року. Акцентовано, що кризовий ситуаційний стан енергетичної галузі у воєнний час, який потребує швидкого впровадження дієвих механізмів публічного управління, направлених на децентралізацію енергетичного виробництва паливно-енергетичного комплексу на макрорівні, через енерго-виробничі інструменти мікровпливу відновлювальної генерації. Підкреслено необхідність в енергетичній незалежності приватних домогосподарств, як однієї з основних цілей майбутньої оновленої енергетичної стратегії держави. Наголошено на потребі залучення до процесів енергетичної децентралізації місцевих органів влади, які повинні зайняти одне з ключових місць в реалізації власних мікропроєктів енергетичної незалежності місцевих територіальних громад через управлінські інструменти впровадження публічного управління у вигляді відповідних національних програм та регіональних проєктів. Висновки. Узагальнено, що механізми енергетичної децентралізації енергетичної системи держави потребують негайного впровадження, та разом з тим, можливі лише через новітньо-технічні інструменти зеленої енергетики, насамперед це пов’язано через кризову ситуацією, яка склалася з маневровою-генеруючою енергетикою України, що суттєво звужує інші технічні можливості енергетичної системи, і не останнім чином це пов’язано з зобов’язаннями, взятими державою в процесі переходу країни на зелені види енергетики, що закріплено на дипломатичному рівні в рамках міжнародних домовленостей та регламентовано у відповідних документах про означену співпрацю. Подано пропозицію у дослідженні інструменту публічного управління нормативно-правого значення у прояві механізму енергетичної децентралізації, як основи для створення стратегії енергетичної незалежності держави, та як основи забезпечення системи енергетичної безпеки держави.