ПРИНЦИП ЛЕГІТИМНИХ ОЧІКУВАНЬ (LEGITIMATE EXPECTATIONS): ПОНЯТТЯ ТА ЗМІСТ

Анотація

У статті розкрито поняття та зміст принципу легітимних (правомірних, законних, розумних, виправданих) очікувань (сподівань) як складової верховенства права та похідного від нього принципу юридичної визначеності. Доведено, що легітимні очікування є похідним поняттям від таких принципів як належне урядування, законність та пропорційність, а також напряму пов’язаний з такими поняттями як передбачуваність (прогнозованість) та дія закону в часі (можливість ретроспективності правового регулювання). Проведено аналіз рішень Європейського суду з прав людини, в яких Суд звертається до захисту легітимних очікувань, та на підставі цього аналізу визначено зміст останнього. Обґрунтовано, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини легітимні очікування є, головним чином, предметом захисту в аспекті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Автором аргументовано, що принцип легітимних очікувань властивий, головним чином, для публічно-правових спорів, що вирішуються адміністративними судами. Доведено, що легітимні очікування не можна ототожнювати із сподіваннями, що виникають на підставі суб’єктивного сприйняття або помилкової оцінки певних обставин чи правових норм. Визначено умови, за наявності яких певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування та стає предметом захисту у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Встановлено правове підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування. Доведено, що відсутність у законі приписів щодо певного права, яке однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, який визначає механізм реалізації такого права, не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.