ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА

Анотація

Стаття присвячена розкриттю поняття та змісту принципу процесуальної економії як складової ефективності адміністративного судочинства. Автором проведено аналіз національної судової практики в адміністративному судочинстві та практики Європейського суду з прав людини з питань реалізації принципу процесуальної економії. На основі аналізу практики Верховного Суду в адміністративному судочинстві автор доводить, що у вітчизняних судах спостерігається тенденція надавати перевагу принципу процесуальної економії перед деякими іншими засадами адміністративного судочинства (такими як доступ до правосуддя, службове розслідування, тощо). Стверджується, що такий підхід не відповідає сучасному змісту принципу процесуальної економії, який вимагає від суду дотримання не лише розумних строків розгляду та вирішення справи, але й інших засад верховенства права. Обґрунтовано, що ефективно організований судовий розгляд передбачає забезпечення принципу процесуальної економії; вирішення, по можливості, процесуальних питань суддею одноособово; забезпечення справедливого здійснення своїх процесуальних прав та обов’язків учасниками справи, а також справедливого, публічного та швидкого розгляду справи. Доведено, що реалізація принципу ефективного судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві безпосередньо пов’язана з вирішенням таких складних питань, як: тривалість судового розгляду, розумний строк, процесуальна економія. Автор обґрунтовує, що ефективність судового процесу як необхідної умови, зокрема, дотримання розумних строків розгляду та вирішення спорів, залежить від багатьох факторів, а саме – дотримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами, дотримання розумних строків (тривалість), принципи рівності та змагальності та право на ефективний захист, обов’язок виконання судового рішення, межі розсуду (дискреції) судді.