ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ ЯК ПСИХОСОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-119-132Ключові слова:
вплив, психосоціальні явища та процеси, інформаційний вплив, інформаційна політика, інформаційна безпека, інформаційна агресія, доктрина інформаційної безпекиАнотація
Констатується, що вплив психічного на суспільно-політичні процеси в умовах безперервного інформаційного потоку є визначальним; психологічний тиск на свідомість стає все більш розповсюдженим, збільшу- ється емоційність інформаційних повідомлень, їх вплив на психосоціальний стан суспільства. Автори переконують, що практики впливу та розповсю- дження емоційно забарвленої неправдивої інформації перетворилися сьо- годні на інформаційно-психологічні війни, які переслідують мету активізу- вати суспільну свідомість громадськості держави-противника і вплинути на державну політику. Визначено, що психологічний вплив на противника, що базується на комунікативних процесах із використанням сучасних інформа- ційних технологій, передбачає зміну громадської думки в заданому напрямі.
Авторами здійснено комплексний науковий аналіз сучасного стану дер- жавної інформаційної політики та інформаційної безпеки України як психо- соціального явища. Розглянуто соціальні явища, що виникають в інформа- ційній сфері під впливом інформаційної пропаганди агресора та військового конфлікту, як вони впливають на психологічний стан суспільства, до яких наслідків можуть призвести.
Визначено, що в умовах реальної інформаційної агресії існує нагальна потреба у формуванні та активному функціонуванні єдиного національного регулятора в інформаційній сфері, діяльність якого була б спрямована на ви- роблення дієвої національної інформаційної політики, кваліфіковане відбит- тя маніпуляційно-пропагандистських атак, формування у громадян України національно-патріотичних переконань, розвитку українського національно- го інформаційного простору.
Зазначено, що доктринальне коригування інформаційних процесів коре- люється з психосоціальними. Вказано, що інформаційні потоки, які прохо- дять по каналам масової комунікації, несуть у собі знання про закономірнос- ті дійсності, відображають структуру людської пам’яті та інтелекту, основні особливості соціальної системи, де найбільш яскравими є взаємодія індиві- дуально-психічних явищ.
Посилання
Наїм Мойзес. Занепад влади : Від владних кабінетів до полів битви і церков, а потім і до держави, або чому сьогодні бути при владі оз- начає зовсім інше, ніж колись; пер. з англ. О. Дем’янчук. Київ : Форс Україна, 2017. 448 с.
Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс // Вопросы философии. 1989. № 4. С. 114–155.
Герасіна Л. М. Інститут публічної влади у модерному та постмодер- ному науковому вимірі // Держав- не будівництво. 2011. № 1. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-1/doc/1/07.pdf
Політологічний енциклопедичний словник / уклад. В. Л. Горбатенко, ред. Ю. С. Шемшученко. Київ: Гене- за, 2004. 735 с.
Алиева Н. З. Конвергенция в кон- тексте концепций инновационно- го развития // Современные проблемы науки и образования. 2012. № 6. URL: www.science-educаtion.ru/106–7735
Тоффлер Э. Проблемы власти на по- роге ХХІ века // Свободная мысль. 1992. № 2. С. 113–120.
Лебон Г. Психология народов и масс. Москва: Академический проект, 2011. 238 с.
Московичи С. Век толп. Историче- ский трактат по психологии масс; пер. с фр. Москва: Центр психологии и психотерапии, 1998. 480 с.
Фрейд З. Введение в психоаналіз. Москва: Наука, 1989. 456 с.
Юнг Карл Густав. Человек и его символы. Москва: Серебряные нити, 1997. 368 с.
Почепцов Г. Г. Информационные войны. Київ: Ваклер; Рефлбук, 2000. 576 с.
Варій М. Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології. Київ: Ника-Центр, 2003. 400 с.
Радченко О. В. Влада і вибори: інсти- туційна взаємодія в демократичному суспільстві. Харків: Вид-во Хар- РІ НАДУ “Магістр”, 2006. 244 с.
Naplyokov Y. V. The archetypal foundations of value choice in the process of adaptation to the modern society // Public management. 2018. № 4 (14). –yiv: ДП “Вид. дім “Персонал”. Р. 171-183. doi: https://doi.org/10.31618/vadnd.v1i14.109
Кастельс М. Информационные тех- нологии, глобализация и социальное развитие // UNRISD Discussion Paper. 1999. № 114.
Токвиль Алексис де. Демократия в Америке. Москва: Прогресс, 1992. 554 с.
Сучасна політична лексика // Вдо- вичин І. Я., Угрин Л. Я., Шипунов Г. та ін.; за ред. В. Хоми Н. М. Львів: Новий Світ-2000, 2015. 395 с.
Veronique de Geoffroy and Alain Robyns. Strategies used by international NGOs to influence public policy // Groupe URD. URL: http://www.urd.org/Strategies-usedby-international
Протидія російській пропаганді та медіаграмотність: результати всеукраїнського опитування громадської думки. Аналітичний звіт. Київ: Детектор медіа, 2018. 64 с. URL: http://detector.media/doc/images/news/archive/2016/136017/DM_KMIS_ukr__WEB-2.pdf
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про Доктрину інформаційної безпеки України”: Указ Президента України від 29 грудня 2016 року № 47/2017. URL: http://www.president.gov.ua/documents/472017-21374
