ЕЛЕМЕНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ЕЛЕКТРОНІЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Анотація. Відзначено, що інформатизація суспільства знаходить свій прояв: у посиленні впливу технічного прогресу знань, втілених у кваліфікованій робочій силі, попри всі економічні процеси; у капіталізації знань та різкому зростанні багатофакторного індексу продуктивності праці. У новій мережевій економіці відбувається стиснення простору. Будучи включеним у мережі, суб’єкти соціально-трудових відносин, продавці та покупці, конкуренти можуть розташовуватися на різних континентах. Розвиток цифрової економіки призводить до об’єднання категорій «ринок праці» та «зайнятість». Здійснюючи безпосередню діяльність, тобто, перебуваючи у категорії зайнятих, працівник, усвідомлюючи ситуацію нестабільності, короткостроковості цієї роботи, одночасно виставляє себе ринку праці пошуку наступного місця працевлаштування. Встановлено, що кардинальна трансформація умов, що впливають на систему зайнятості населення, призводить до необхідності більш ретельного вивчення всіх елементів, що формуються даною системою, та розробки механізмів їх ефективного регулювання. В постіндустріальному суспільстві основний ресурс – інформація, тип виробничої діяльності – послідовна обробка, базові технології мають наукомісткий характер, основне взаємодія здійснюється між людьми, праця стає інформаційним ресурсом. Визначено, що трансформація трудових відносин відбувається в основному під впливом модернізації трудових ресурсів та умов праці, які формують якісно нову взаємодію працівника та роботодавця, що насамперед пов’язано з: появою нестандартних форм трудових відносин, бізнес-моделей, які безпосередньо пов’язують працівника та роботодавця в рамках комерційних правовідносин; поширенням працевлаштування через інтернет; трансформацією організаційно-економічних відносин; появою нових аспектів трудових відносин, що виникають на перетині технологічних, економічних та соціокультурних векторів розвитку нової економіки. Трансформація праці, трудових та суспільних відносин, трудових ресурсів призводить до зміни структури зайнятості населення. Дослідженню трансформації структури зайнятості населення присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених та цілих організацій. При цьому структуру зайнятості можна розглядати з позиції різних критеріїв. Мета статті. Метою проведеного в поданій статті дослідження є аналіз та удосконалення елементів трансформації системи зайнятості населення в умовах електронізації публічного управління. Методологія. Система зайнятості населення підпадає під вплив багатьох чинників, які її, внаслідок цього, трансформують. У свою чергу, дана трансформація модернізує надалі всі сфери життєдіяльності людини та суспільства загалом. Розвиток системи зайнятості набуває характеру еволюції, як людського ресурсу, робочого місця, так і інституційної оформленості трудових відносин. Спостерігається тісний взаємозв’язок між еволюційними процесами в системі зайнятості та еволюційними процесами, що протікають в економіці, науково-технічній сфері, соціальному житті, політиці та культурі. Це знаходить свій відбиток у тісному взаємопроникненні різних видів праці індивіда, появі нових форм зайнятості (дистанційна робота), нових професій, еволюції об’єктів відносин зайнятості у межах існуючих форм, модифікації структури зайнятості, розвитку системи мотивації та стимулюванні праці. Трансформація системи зайнятості населення у сучасних умовах розглянута, З. Бзежинським, Р. Катцем, Й. Масудою, М. Поратом, Т. Стоуньєром, розвивається в роботах Г. Бехманна, П. Дракера, М. А. Кастельса, Д. Тапскотта, Е. Тофлера та інших. Наукова новизна. Удосконалено класифікацію елементів та змісту змін системи зайнятості населення, які трансформувалися внаслідок розвитку цифрової економіки та інформаційного суспільства, а саме: середовище, в якому здійснюється зайнятість населення (відкритість, розвиток конкуренції, соціальна згода, навчання протягом життя, електронний уряд, бізнес, освіта, охорона здоров’я, віртуалізація виробництва, домінанта індивідуальної власності, нові технології інструменти, глобальні комунікації, стиснення виробництва); категорія «праця» (творча діяльність, самореалізація людини та розвиток людських здібностей, гуманізація праці, підвищення творчої насиченості, особиста ініціатива та відповідальність); трудові відносини (бізнес-моделі, що працюють за допомогою інтернет-технологій, працевлаштування та зайнятість через інтернет, система «людина-людина», активна мобільність, орієнтація на традиції міжособистісних відносин, врахування людської індивідуальності, виробнича демократія, скорочена тривалість, опосередкованість відносин); трудові ресурси (звичайні домашні телепрацівники, високомобільні працівники, випадкові телепрацівники, реальна та віртуальна субстанція особистості, суспільство професіоналів, виробники знання, багатовимірна людина, діяльне суспільство, електронне суспільство, «глобальне село, «кліпове мислення»); структура зайнятості населення («фемінізація зайнятості», сфера послуг, інноваційно-активні галузі, скорочення некваліфікованої рутинної праці, оцифрування видів діяльності, знання, інтенсивне виробництво); види зайнятості населення (нестандартні форми зайнятості, дистанційна зайнятість, спільне використання співробітників, спільне працевлаштування, тимчасове управління, робота іноді, періодична робота, робота за викликом, мобільна робота, ваучерна робота, працівники з портфоліо, масова зайнятість, співпраця серед самозайнятих працівників, парасолькові організації); робоче місце (оцифрування робочих місць, на яких виконуються рутинні завдання; велика мобільність робочих місць; формування нових компонентів робочих місць, що включають характеристики програмного та машинного обладнання, можливість постійної модернізації та трансформації). Висновки. Результати дослідження трансформації системи зайнятості населення свідчать про скрутну реалізацію сформованих раніше теорій та систем зайнятості населення. Необхідно визначити нову характеристику системи зайнятості, яка стає одночасно базисом та напрямом її розвитку – це інформаційний потенціал системи зайнятості населення, що формується в результаті взаємодії нових якостей працівника та необхідних для його максимальної продуктивності, характеристик робочого місця.