ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РУЙНУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Автор(и)

  • Сергій Олексійович Лисенко ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом» https://orcid.org/0000-0002-7050-5536
  • Петро Миколайович Кузик Науково-навчальний інститут соціальних наук ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління пер- соналом» https://orcid.org/0000-0003-3855-2524

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-2224-2024-4(41)-4

Ключові слова:

публічне управління, війна, ординська система, російська федерація, засади державотворення, деструктивні процеси.

Анотація

Анотація. Статтю присвячено проблематиці виявлення та систематизації слабких місць державного механізму російської федерації та перспектив його деструкції. На переконання автора, проблематика стійкості держави та вразливості її механізмів до внутрішнього й зовнішнього впливу значною мірою обумовлена моделлю правління. При цьому, наголошено на тому, що сучасна модель державності російської федерації бере свій початок не з норманських утворень, Київської Русі, Новгородської республіки чи Візантії, а з Орди, падіння якої ознаменувало собою початок становлення московської, а згодом російської держави. Основну увагу присвячено виявленню та систематизації ключових засад ординського механізму державності, які несуть в собі як переваги, так і недоліки. Недоліки цих засад можуть бути використані для цілеспрямованого прискорення процесу руйнації ординської держави. Основними ознаками ординської концепції, які росія запозичила та використала у своєму державотворенні, запропоновано вважати: надмірну централізацію державного управління; сакральність правителя, як абсолютного уособлення всіх чеснот і повноти влади; високий рівень воєнізації та формування «поліцейської держави»; державоцентричну концепцію суспільних відносин; підміну особистих прав особистими привілеями; наявність вищої, сакральної місії, яка виправдовує всі жертви простого населення та будь-які репресії. При цьому, кожна ознака має сильні й слабкі сторони. Наголошено на потребі зосередити увагу не лише на зменшенні доходів російської держави, але й на стимулюванні внутрішніх деструктивних процесів, які несуть загрозу для цілісності державного механізму. Окрему увагу присвячено відцентровим тенденціям національних еліт, що представляють інтереси національних меншин суб’єктів федерації. Численні автономні республіки історично є повноцінними державними утвореннями, що можуть претендувати як на незалежність, так і на перехід під протекторат інших країн (зокрема – Китайської Народної Республіки).

Посилання

Горбатенко В. «М’яка сила» як основа сучасної геополітичної стратегії. Studia politologica Ucraino- Polona. 2014. Вип. 4. С. 27–31.

С. Лисенко-Зарецький, Безпека на межі світів. К. ВД Дакор, 2022. 416 с.

Митко А. М. Інформаційна демократія: реалії та виклики часу. Луцьк: Вежа-друк, 2014. 400с.

Никоноров О. Коли розвалиться Росія: Чи стане Тува китайською провінцією Тану-Урянхай. 2 квітня 2016. URL: https://dn.depo.ua/ukr/ dn/separatistskie-ugrozy-sovremennoy-rossii-tuva- 02042016200000#google_vignettehttps://dn.depo.ua/ ukr/dn/separatistskie-ugrozy-sovremennoy-rossiituva- 02042016200000#google_vignette

Сунь-Цзи. Мистецтво Війни. Переклад: Григорій Латник. Київ: Арій, 2014. 128 с.

Худолій Л. Складові економічної безпеки суб’єктів господарської діяльності. Електронний журнал, Ефективна економіка № 1, 2011, УДК 336.763.

Чхартишвілі Г. Аристономія. М. Захаров, 2012. 544 с.

О. Ященко, Д. Макатьора, Р. Кубанов. Архітектурно-економічний концепт малоповерхової забудови як засіб досягнення економічної стабільності та сталого розвитку держави. Економіка та суспільство, (58) 2023. https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2023-58-11.

Lypa Y. Partition of Russia. 28 Schems and 1 Map in Text. Second Edition. Printed in U.S.A. by Noble Offset & Printing CO. 1954. 130p.

Lysenko S.,... The Analysis of World Information Warfare and Information Security in the Context of the Russian-Ukrainian War. Studies in media and communication. Vol. 11, No 7 (2023), с. 150–158. DOI: https://doi.org/10.11114/smc. v11i7.6414. https://redfame.com/journal/index. php/smc/article/view/6414

Marino Viganò, TRIVULZIO, Gian Giacomo, detto il Magno, in Dizionario biografico degli italiani, vol. 97, Istituto dell’Enciclopedia Italiana, 2020.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-10

Як цитувати

Лисенко, С. О., & Кузик, П. М. (2025). ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РУЙНУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ. Публічне урядування, (4 (41), 34-40. https://doi.org/10.32689/2617-2224-2024-4(41)-4