МОДЕЛІ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВА ГРОМАДЯН НА ДОСТУП ДО ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ В КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ І КОНСТИТУЦІЯХ ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Анотація

У статті досліджується право громадян на доступ до державної служби, а також основні моделі його закріплення в Конституції Україні та конституціях і конституційних актах усіх держав-учасниць Європейського Союзу. Доводиться, що конституційна модель (з латин. modulus – «міра», «аналог», «зразок») закріплення рівного права на доступ до державної служби – це теоретико-методологічна конструкція, яка визначає особливості закріплення в конституціях і конституційних актах відповідного права громадян та нормативно-правові параметри державно-управлінського механізму його реалізації у спеціальних законах (актах) про державну службу. Відзначається, що конституції (Греція, Німеччина, Україна та ін.) і конституційні акти (Велика Британія, Швеція), в тому числі й декларації про права людини (Франція), України і держав-учасниць Європейського Союзу, в більшості з яких закріплене право громадян на рівний доступ державної служби, різняться між собою за походженням, змістом і обсягом нормативно-правового регулювання, системою та структурою, юридичною силою вміщеного в них матеріалу, а також за закріпленими в них принципами і механізмами реалізації громадянами свого права на участь в державному управлінні. Їх аналіз, співставлення та узагальнення дозволяють виокремити і систематизувати основні конституційні моделі унормування рівного права на доступ до державної служби в Україні та державах-учасницях ЄС. Проаналізовано моделі закріплення рівного права на доступ до державної служби у конституціях і конституційних актах держав-учасниць Європейського Союзу та здійснено їх класифікацію за: а) предметом і обсягом конституційно-правового регулювання відповідного права; б) суб’єктами, на які поширюється це право; в) джерелами (формами) унормування права на доступ до державної служби. Зазначено, що реалізуючи зовнішньополітичний курс, зокрема, як зазначено в преамбулі Конституції України, «… підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України», а також зважаючи на здебільшого позитивний досвід залучення у 2014-2020 рр. іноземців (апатридів) до державного управління в Україні в якості радників, членів наглядових рад та на інші посади в системі державного управління, досвід закріплення в конституціях і конституційних актах держав-учасниць ЄС можливості доступу до державної служби іноземців, після вступу України до складу ЄС може отримати свій розвиток у Конституції та Законі України «Про державну службу».