СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ УЧАСНИКІВ АТО: ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Наукова стаття присвячена комплексному дослідженню та визначенню соціальних стандартів у сфері захисту учасників АТО. Авторкою визначено, що соціально-економічна ситуація в Україні тісно пов’язана із переходом до ринкових відносин, що обумовлює необхідність реалізації принципово іншої державної політики у даній сфері. У сучасних ринкових умовах соціальна політика будь-якої держави представлена у вигляді єдності п’яти її основних елементів: забезпечення зайнятості, регулювання доходів населення, соціальні гарантії, соціальний захист, охорона здоров’я та екологічна безпека населення. Внаслідок чого, найважливішою ланкою соціальної політики повинна бути система державних соціальних стандартів, яка передбачає цілеспрямовану діяльність держави в питаннях гарантованого і більше справедливого задоволення матеріальних і духовних потреб громадян. З урахуванням представлених висновків доведено, що соціальні стандарти може бути визначено в якості сукупності правил та характеристик, встановлених на законодавчому рівні з метою прямого та опосередкованого обґрунтування соціальних прав та гарантій по відношенню до учасників АТО. Визначено, що не дивлячись на широкий спектр досить різноманітних соціальних стандартів учасників АТО, найбільш важливими та життєвонеобхідними є лише дві групи: соціальні стандарти направлені на забезпечення мінімальних соціальних гарантій (прожитковий мінімум, мінімальний розмір пенсійного забезпечення та соціальної допомоги, норми забезпечення освітніми та медичними послугами тощо); а також – раціональні, тобто середні стандарти, які є індикаторами соціальної ситуації в державі та соціального благополуччя учасників АТО (пільги щодо забезпеченості житлом, показники якості їх життя тощо). Доктринальний аналіз положень нормативних актів, а також соціальних пільг передбачених для учасників АТО дозволив зробити висновок, що ключовим індикатором кожного соціального стандарту є соціальні норми і нормативи, під якими необхідно розуміти показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами. Констатовано, що перспективи подальших досліджень мають полягати у поглибленому вивченні та виробленні конкретних пропозицій щодо соціальних стандартів учасників АТО з метою забезпечення оптимального розвитку соціальних відносин та задоволення їхніх життєвонеобхідних потреб.