ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-3(9)-298-305Ключові слова:
державне регулювання, ринкове регулювання, система освіти, вища освіта, ринок освітніх послуг, інвестиції в освіту.Анотація
У статті узагальнено особливості державного управління системами вищої освіти в європейських країнах. Визначено, що в умовах світового освітнього ринку дієвими формами впливу держави на заклади вищої освіти є: фінансування вищої освіти в основному з бюджетних джерел; державна система забезпечення якості вищої освіти. Все це дозволяє в умовах жорсткої конкурентної боротьби на світовому ринку вищої освіти зберігати високий престиж вищої освіти. З’ясовано, що однією з найкращих у світі визнають систему вищої професійної освіти в Німеччині. За останні 50 років кількість студентів, які вступають до вузів Німеччини, включаючи іноземців, збільшилася в три рази. Навчання в університетах Німеччини є частиною державної системи безкоштовної освіти. Компетенції у сфері освіти строго розподілені між федеральним урядом і урядами земель. Федеральний уряд бере участь у загальному плануванні освіти для створення єдиних ринкових умов і рівноцінності вищої освіти. Уряд земель відповідає за планування і практичне здійснення освіти на своїй території. Поряд з особливостями, характерними для кожної країни, зміни в державному регулюванні діяльності в галузі вищої освіти в умовах світового освітнього ринку мають яскраво виражені спільні риси. До них можна віднести: зростаючу роль державного управління та нових сучасних форм адміністративно-правового регулювання в галузі вищої освіти; законодавче закріплення таких адміністративних функцій, як прогнозування і планування, в управлінні вищою освітою; розширення автономії закладів вищої освіти та академічних свобод; поява нових типів закладів вищої освіти, що відповідають інноваційним вимогам світового ринку праці; перерозподіл управлінських функцій у галузі вищої освіти між центром і регіонами; багатоканальне фінансування діяльності закладів вищої освіти; забезпечення єдності та послідовності освітніх програм та якості навчання через всі рівні вищої освіти; нормативне регулювання діяльності закладів вищої освіти.
Посилання
Інтеграція в європейський освітній простір: здобутки, проблеми, перспективи: Монографія / За заг. ред. Ф.Г. Ващука. – Ужгород: ЗакДУ, 2011. – 560 с.
Мельник Н. I. Професійна підготовка дошкільних педагогів у країнах Західної Європи: теорія і практика: монографія / Н. І. Мельник. – Умань : ФОП Жовтий О.О., 2016. – 392 с.
Домбровська С.М. Державне управління вищою освітою в умовах трансформаційних змін : монографія / С.М. Домбровська. – Х. : Вид-во «Оберіг», 2009. – 176 с.
Хоружий Г.Ф. Європейська політика вищої освіти. Монографія. – Полтава: Дивосвіт, 2016. – 384 с.
Державне управління виховним процесом в закладах вищої освіти України: монографія / В.П. Садковий, С.М. Домбровська, В.О. Шведун, С.А. Вавренюк.: 2019. – 352 с.
Борецька Н.О. Форми та методи державного регулювання сфери вищої освіти // Н.О. Борецька / Актуальні проблеми державного управління. – 2012. – № 6 (51). – С. 51–54.
Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки : монографія. / О.А. Грішнова. – Київ : Знання, 2001. – 254 с.
Лопушняк Г.С. Вища освіта України: державне регулювання та перспективи розвитку: монографія. / Г.С. Лопушняк, Х.В. Рибчанська. – Львів: Ліга Прес», 2018. – 283 с.
Шевченко С.О. Механізм державного та громадського управління якістю вищої освіти: зарубіжний досвід. // С.О. Шевченко / Держава та регіони. – 2017. № 3. – С. 171–176.
