ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ВТРУЧАННЯ В ПРИВАТНЕ СПІЛКУВАННЯ ПІД ЧАС ЗНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ З ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ ТА ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню порушення права людини на приватне спілкування під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме при знятті інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, таких як IMessage, WhatsApp, Viber, Telegram, Instagram тощо. Проаналізовано закріплення понять «приватне спілкування» та «приватне життя» відповідно до положень міжнародного та національного законодавства. Проаналізовано низку аспектів щодо дотримання прав і свобод людини, конфіденційності її приватного життя під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та інформаційних систем. Досліджено зміст відповідної негласної слідчої (розшукової) дії та її унормування в міжнародно – правових актах, в Конституції України, законах України. Також проведено дослідження міжнародної та національної судової практики стосовно втручання у приватне спілкування з огляду неприпустимості порушення права особи на приватне життя під час досудового розслідування. Визначено необхідність дотримання міжнародних стандартів, які встановлені рішеннями Європейського суду з прав людини, а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, під час розв’язання питання про надання дозволу на втручання в приватне спілкування. На підставі викладеного встановлено практичне порушення норм кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) у частині доступу правоохоронних органів до приватного спілкування особи через норми іншої глави КПК, що значно спрощує відповідний доступ і перетворює незаконну діяльність в унормовані кодексом дії. Автори відстоюють позицію , що за умови відсутності юридично закріплених та документально підтверджених правових зв’язків між споживачем послуг рухомого (мобільного) зв’язку та оператором таких послуг зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є прямим порушенням конституційних прав людини і громадянина на таємницю телефонних розмов. Також автори відстоюють позицію , що за умови відсутності юридично закріплених та документально підтверджених правових зв’язків між споживачем послуг рухомого (мобільного) зв’язку та оператором таких послуг зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є прямим порушенням конституційних прав людини і громадянина на таємницю телефонних розмов.