ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

Анотація

У статті аналізуються законодавчий та доктринальні підходи до визначення правової категорії «послуга» як предмета договору про надання послуг та окремого об’єкта цивільних прав. Підкреслено, що інститут послуг у національному праві не отримав однозначного та чіткого розуміння та тлумачення. Відсутність законодавчого визначення категорії «послуга» зумовлює неузгодженості у застосуванні правових норм, які регламентують порядок надання певних видів послуг. Немає єдиного підходу до розуміння сутності категорії «послуга» й у доктрині цивільного права. В ЦК України норми, які встановлюють загальні положення про надання послуг і які можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, виокремлено у гл. 63. Положення цієї глави поширюються і на такі види договорів, які взагалі не передбачені законодавством, але своїм предметом мають надання послуги, що полягає у вчиненні певної дії або здійснення певної діяльності. Легальне визначення поняття договору про надання послуг наводиться у ст.901 ЦК України. Договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов’язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов’язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати. Відповідно до ст. 177 ЦК України, послуга є окремим об’єктом цивільних прав, а також предметом договору про надання послуг. Наводяться доктринальні визначення поняття та Існуючі концепції щодо розуміння сутності категорії «послуга». Виділяються характерні ознаки «послуги» як правової категорії. Встановлено, що за критерієм нормативної визначеності договори з надання послуг поділяються на такі, що передбачені ЦК України або іншими нормативно-правовими актами, та такі, що хоч і не передбачені чинним законодавством, однак поширені в договірній практиці учасників цивільних правовідносин (договори про надання готельних, фінансових, театрально-видовищних, телекомунікаційних, освітніх послуг, послуг з громадського харчування, послуг сурогатного материнства тощо).