КРИПТО-МЕХАНІЗМИ ОБХОДУ САНКЦІЙ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ AML/CFT-АРХІТЕКТУРИ: КЕЙС A7A5 ТА ІНІЦІАТИВА УКРАЇНИ ЩОДО НОВОГО РЕГУЛЯТОРНОГО ІНСТРУМЕНТУ ЄС

Анотація

Ефективність міжнародних санкційних режимів, запроваджених проти рф після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р., значною мірою визначається здатністю правових механізмів у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT) адаптуватися до нових технологічних реалій. Криптовалютна «схема A7A5», що обробила $93,3 млрд за 10 місяців, продемонструвала, що існуюча регуляторна архітектура ЄС – Регламент ЄС про ринки криптоактивів (MiCA), Регламент ЄС про створення Органу з протидії відмиванню коштів (AMLAR), санкційний механізм, передбачений статтею 215 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) містить системні правові прогалини, які унеможливлюють оперативне реагування на децентралізовані криптоінфраструктури обходу санкцій. Дослідження спирається на емпіричні дані Chainalysis 2026 Crypto Crime Report, праці N. Mulder, M. Kaldor, J. Zarate щодо фінансових санкцій та «фінансового фронту» збройних конфліктів, а також чинне законодавство ЄС (MiCA, AMLAR, ДФЄС) та стандарти Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF). Невирішеною залишається проблема відсутності автономного превентивного санкційного інструменту ЄС для протидії криптомеханізмам обходу, що функціонують поза юрисдикцією Союзу. Мета статті – ідентифікувати системні правові прогалини існуючої AML/CFT-архітектури на основі «кейсу A7A5» та розробити конкретні пропозиції «de lege ferenda» (авторські пропозиції) і дорожню карту їх реалізації Україною. Результати. На основі аналізу п’яти структурних правових прогалин (юрисдикційна неосяжність, відсутність екстериторіальності MiCA, вимога одностайності ст. 215 ДФЄС, залежність від Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC), «сірі юрисдикції» поза FATF) запропоновано п’ять заходів «de lege ferenda»: «Євро-Section 311», «Євро-кореспондентський контроль», тематичний огляд Комітет експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), Резолюція Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) та поширення належна перевірка клієнтів (KYC/CDD) на технічних посередників. Розроблено чотирифазну інституційну дорожню карту: MONEYVAL – ПАРЄ – Єврокомісія. Висновки. «Кейс A7A5» підтверджує архітектурну нездатність чинної AML/CFT-системи ЄС протидіяти промисловим криптомеханізмам обходу санкцій. Україна, використовуючи членство в MONEYVAL, лідерство у проєкті «Proceeds and Conflicts» та статус кандидата на вступ до ЄС, може ініціювати створення автономного санкційного інструменту у горизонті 14–18 місяців.