СУЧАСНІ ПИТАННЯ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено сучасний стан, ключові проблеми та перспективні напрями розвитку пенсійної системи України в умовах євроінтеграційних процесів, демографічних змін та воєнно-економічних викликів. Особливу увагу приділено аналізу трирівневої моделі пенсійного забезпечення, визначеної на законодавчому рівні, з акцентом на фактичний стан її імплементації. Встановлено, що в Україні переважно функціонує солідарний рівень, тоді як накопичувальний компонент залишається на етапі нормативного впровадження, а система недержавного пенсійного забезпечення розвивається обмежено. У роботі проаналізовано основні системні ризики функціонування пенсійної системи, серед яких демографічне старіння населення, міграційні процеси, спричинені збройною агресією, високий рівень тінізації економіки, дефіцитність Пенсійного фонду України та недостатній рівень пенсійного забезпечення громадян. Доведено, що зазначені чинники формують довгострокову структурну вразливість солідарної моделі та зумовлюють необхідність її комплексної модернізації. Окремо досліджено досвід європейських держав у сфері пенсійного забезпечення, зокрема Нідерландів, Швеції та Німеччини, де функціонують багаторівневі пенсійні системи, що поєднують державні, професійні та приватні механізми накопичення. Підкреслено значення інституційної довіри, фінансової дисципліни та демографічної адаптивності як базових принципів ефективного пенсійного адміністрування. На основі проведеного аналізу визначено стратегічні напрями реформування пенсійної системи України, що включають впровадження обов’язкового накопичувального рівня, розвиток недержавного пенсійного забезпечення, цифровізацію адміністративних процесів, підвищення рівня фінансової грамотності населення та гармонізацію національного законодавства з європейськими стандартами соціального захисту. Зроблено висновок, що перехід до багаторівневої моделі пенсійного забезпечення є необхідною умовою підвищення фінансової стійкості системи, забезпечення належного рівня соціального захисту громадян та адаптації пенсійної політики України до сучасних європейських підходів. Результати дослідження можуть бути використані для подальшого удосконалення державної політики у сфері пенсійного забезпечення та розробки нормативно-правових актів.