СПРОБИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДЕТЕКЦІЇ БРЕХНІ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Анотація

У статті аналізується одна із актуальних проблем застосування поліграфа під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, а саме правове регулювання та законодавче закріплення детекції брехні під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Ефективність використання поліграфа під час досудового розслідування добре доведена дослідницькою практикою у багатьох країнах світу. У той же час, застосування поліграфічних прийомів не передбачено в кримінальному судочинстві в Україні через низку факторів, серед яких, по-перше – юридична відсутність регулювання в законодавчих актах, по-друге – це відсутність напрацювань з розвитку та забезпечення необхідної інструментальної та методичної бази. Багато вчених і практиків не сумніваються в ефективності використання поліграфів у боротьбі зі злочинністю. У той же час процес його застосування вимагає збалансованого підходу до питання правового регулювання, який базується не лише на світовому досвіді використання «детектора брехні», а й на традиційних особливостях сучасного кримінального судочинства. Аналізуючи діюче законодавство України, ми можемо зробити висновок, що поліграф в нашій країні – це «перевірка бажаючих людей на їх чесність». У той же час, як показує практика, людина, якій немає чого приховувати, добровільно висловлює бажання пройти таке дослідження. Слід зазначити, що використання поліграфів практикується у багатьох країнах світу, результати яких розглядаються як докази. Протягом багатьох років пристрої виявлення брехні використовувались у боротьбі зі злочинністю в понад 20 країнах, включаючи США, Швейцарію, Японію, Туреччину та інші. Там побудовані спеціальні лабораторії, які обслуговуються кваліфікованими фахівцями. Деякі з останніх поліграфів можуть реєструвати безконтактно більше десятка різних психіатричних параметрів людини, динаміка яких аналізується вбудованим комп’ютером. Точність діагностики причетності осіб, підозрюваних у скоєнні злочину, забезпечується у межах 75–100%.