ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ «СУД», «СУДОВА ВЛАДА», «СУДОВА СИСТЕМА», «СУДОУСТРІЙ», «ОРГАНИ СУДУ», «СУДОВІ ОРГАНИ» ТА «ОРГАНИ ПРАВОСУДДЯ» І ПРОБЛЕМИ ВІДНЕСЕННЯ СУДІВ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Анотація

Анотація. Метою пропонованого наукового дослідження є теоретико – методологічний аналіз термінів, які використовуються в законодавстві та науковій літературі в Україні , а також їх практичне застосування. Терміни «суд», «судова влада», «судова система», «судоустрій», «органи суду», «судові органи» та «органи правосуддя» досить широко використовуються в науковій літературі та в системі юридичної освіти. Проте в окремих випадках застосування термінів «органи суду», «судові органи», «органи правосуддя», які вживаються в науковій літературі та юридичній освіті не відповідають законодавчим актам. Крім того в окремих випадках у навчальних посібниках та наукових працях суди відносяться до правоохоронних органів. Зазначене не відповідає вимогам цілого ряду нормативних документів, адже судова влада визначена як окрема гілка державної влади, в той час як правоохоронні органи відносяться до органів виконавчої влади. Разом з тим віднесення судової системи і судів до правоохоронних органів має окремі підстави, так як і суди і правоохоронні органи особливо у сфері кримінального права діють у напрямах виявлення, припинення та попередження правопорушень і притягнення винних осіб до відповідальності. Тому окремі функції судової влади можуть бути правоохоронними. Методи дослідження: у роботі використані діалектичний метод пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Зокрема, структурно-функціональний, дедуктивний методи та метод наукового прогнозування. Застосовувався також і порівняльно-правовий метод. У результаті аналізу термінів, які вживаються в науковій літературі та в законодавстві встановлено, що окремі з них не відповідають законодавству. Проте в законодавстві на сьогодні немає чіткого визначення цілого ряду термінів таких як суд, судова влада та судова система. Вони визначаються описово. Методологія вживання термінів, які не відповідають тим, що висвітлені в законодавстві свідчить про відхилення від вимог законодавства, але терміни, які утворені також носять описовий характер. Щодо питання віднесення судової системи та судів до правоохоронних органів, зазначене питання є певною мірою дискусійним, адже суди та судова система спрямована на виявлення, припинення та попередження правопорушень, що є метою правоохоронних органів. Виходячи з визначення напрямів діяльності суду, яке дане у статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про те, що суд, «здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України» [3], можна зробити висновки, що діяльність суду якщо не є правоохоронною діяльністю, то вона тісно пов’язана з зазначеною діяльністю Обговорення: Теоретико-методологічні аспекти визначення термінів, які пов’язані з судовою діяльністю та судочинством є доволі складними, адже самі терміни, які визначають суд та судову владу і судочинство, не визначені чітко в законодавстві України, а похідні терміни судові органи, органи правосуддя та ряд інших застосовуються для більш уточнюючих та конкретизуючих напрямів в юридичній науці та юридичній освіті. Дискусійність як цього питання так і питання віднесення суд та судової системи до правоохоронних органів на сьогодні в науковій літературі не обговорюється, проте суди на практиці виконують окремі правоохоронні функції. Окремі дослідники вважають, що до визначення завдань суду, яке дане у статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.», може бути додано населення положення: «суд у своїй діяльності здійснює правоохоронну та правозахисну функцію».