НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР

Автор(и)

  • Олексій КЛОЧКО
  • Інна СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-10

Ключові слова:

безпека, національна безпека, міжнародна безпека, національний інтерес, зовнішня політика, асиметричні загрози, гібридна війна.

Анотація

У запропонованій статті особливу увагу приділено структурно-функціональним характеристикам і елементам національної безпеки як чинника державного та суспільного розвитку. Зазначається, що зміст поняття «безпека» визначається залежно від пізнавальних традицій кожної окремої держави. Автор до- водить, що елементи ієрархизованого світової спільноти: індивіди, групи, класи, нації-держави та їх різно- манітні об’єднання – знаходяться під постійним впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. Аналіз широкого спектру української літератури з питань національної безпеки показує, що її основний загал присвячений формуванню моделі національної безпеки за умов «демократичного транзиту» та процесів глобалізації. Головні об’єкти захисту щодо національної безпеки визначаються як тріада, що складається з таких ком- понентів: людина-суспільство-держава. Мета роботи. Метою статті є розгляд політологічних аспектів національної безпеки в контексті су- часних українських досліджень. Методологія. У статті визначено, що сучасний етап у формуванні та реалізації стратегії національ- ної безпеки України пов’язаний з необхідністю захисту її національних інтересів в умовах нових загроз її державному суверенітету та територіальній цілісності (гібридна війна). У цьому контексті особливе зна- чення мають “Стратегія національної безпеки України” (2015) і Закон “Про національну безпеку Украї- ни” (2018) мають першочергове значення як документи довгострокового планування. З’ясовано, що вони визначають основні засади та актуальні загрози національній безпеці, відповідні цілі, а також механізми захисту національних інтересів України. Програмний зміст цих документів є основою для планування та реалізації державної політики у сфері національної безпеки і оборони України. Наукова новизна. Доведено, що головна ціль державної політики України полягає у подальшому зміцнен- ню національної безпеки як ключового чинника сталого суспільного розвитку. Висновки. Наголошено на тому, модернізація зовнішньої політики та дипломатичної служби України покликана зміцнити її позиції у міжнародному середовищі та забезпечити розбудову системи колективної безпеки в рамках євроатлантичної спільноти – Європейського Союзу та НАТО. Констатовано, що адап- тована до національних інтересів зовнішньо-політична стратегія України має бути одним з домінантних чинників формування повноцінного громадянського суспільства, яке здатне створити адекватну систему державної безпеки і оборони та забезпечити її якісний рівень. Доведено, що одним з пріоритетних завдань державної влади є комплексна реалізація Стратегії національної безпеки України за умов зростання асиме- тричних загроз і конфліктогенних чинників.

Посилання

Андрєєва О.М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідно- син з Росією. Київ : Парламентське вид-во, 2009. 360 с.

Анненков В.И., Баранов С.Н., Важнов О.Ю. Безопасность России: геополитические и военно- политические аспекты. Москва : РУСАВИА, 2006. 432 с.

Білорус О.Г. Глобальні трансформації і безпека розвитку політичних, економічних і соціальних систем. Глобалізація і безпека розвитку. Київ : КНЕУ, 2001. 733 с.

Бодрук О.С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти. Київ : НІПМБ, 2001. 300 с.

Закон Российской Федерации «О безопасности» № 2446-1 от 5 марта 1992 г. Ведомости Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации. 1992. № 15. Ст. 769.

Закон України № 2469-VIII від 21 червня 2018 «Про національну безпеку України». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

Коломієць О.В. Концепт міжнародної безпеки в контексті глобалізації. Київ : КиМУ, 2013. 427 с.

Костенко Г.Ф. Теоретичні аспекти стратегії національної безпеки. Київ : ДЕМІД, 2002. 144 с.

Кант И. К вечному миру. Москва : Мысль, 1966. Т. 6. 743 с.

Нормативно-правова база у галузі безпеки і оборони України. Центр дослідження армії, кон- версії та роззброєння. Київ, 2012. 820 с.

Об утверждении концепции национальной безопасности Российской Федерации. Указ Прези- дента РФ от 10 января 2000 г. № 24.

Полтораков О.Ю. Безпека держави та безпека суспільства: специфіка політичного взаємовп- ливу в національному та європейському контекстах. Київ : “LAT & K”, 2009. 300 с.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про Стра- тегію національної безпеки і оборони України» : Указ Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015. Урядовий кур’єр. 2015. 29 травня.

Закон України № 2469-VIII від 21 червня 2018 р. «Про національну безпеку України». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19.

Семенченко А.І. Методологія стратегічного планування у сфері державного управління забез- печенням національної безпеки України. Київ : НАДУ, 2008. 429 с.

Ситник Г.П. Національна безпека України: теорія і практика : навч. посібник. Київ : «Кондор», 2007. 616 с.

Указ Президента Российской Федерации от 31 декабря 2015 года № 683 «О Стратегии нацио- нальной безопасности Российской Федерации». URL: http://www.rg.ru/2015/12/31/nac-bezopasnost-sitedok. html.

Хрусталев М.А. Анализ международных ситуаций и политическая экспертиза: очерки теории и методологии. Москва : НОФМО, 2008. 232 с.

Цицерон М. Т. О государстве. О законах. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Речи. Письма. Москва : Мысль, 1999. 782 с. 20. Griffiths M, O’Callaghan T. 2003. International Relations: The Key Concepts. L. N. Y : Routledge. 399 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-07

Як цитувати

КЛОЧКО, О., & СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА, І. (2022). НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(62), 66-75. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-2(62)-10

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>