ВПЛИВ ТВОРЧОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ НА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНУ АДАПТАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Мета роботи. Метою статті є дослідження впливу творчої самореалізації на соціально-психологічну адаптацію (СПА) особистості в умовах сучасних кризових викликів, зумовлених війною в Україні. Робота спрямована на виявлення ролі творчих методів у зниженні рівня тривожності, інтеграції травматичного досвіду та формуванні нових адаптивних стратегій. Методологія. Дослідження проведено на вибірці з 47 респондентів (29 осіб, які ідентифікують себе як «творчі», та 18 осіб, які не вважають себе творчими). Для оцінки рівня адаптації та емоційного стану застосовано: шкалу психосоціальної дезадаптації (Л. Герасименко), шкалу тривоги Гамільтона (HAM-A) та госпітальну шкалу тривоги і депресії (HADS). Учасники пройшли шеститижневу програму групової психотерапії з використанням творчих методів: арт-терапії, роботи з метафоричними асоціативними картами, образного мислення, драматерапії. Аналіз результатів проводився із застосуванням методів математичної статистики (t-критерій Стьюдента для залежних вибірок, U-критерій Манна–Уїтні). Наукова новизна. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі впливу творчої самореалізації на СПА людей із труднощами адаптації та/або з тривожними розладами. На відміну від попередніх робіт, у дослідженні інтегровано кілька творчих підходів (арт-терапія, асоціативні практики, образне мислення, драматерапія) та здійснено їх емпіричну перевірку у форматі групової терапії. Вперше у вітчизняних умовах творчі підходи були розглянуті через призму багатомодальної моделі BASIC Ph (М. Лахад), що дало змогу показати, як різні методи активізують когнітивний, емоційний, поведінковий та соціальний канали адаптації. Додатково дослідження підтвердило ефективність використання образного мислення та проективних методик як способів сенсотворення та інтеграції травматичного досвіду. Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що після шеститижневого циклу терапії рівень тривожності у «творчих» респондентів знизився на 17%, а у «нетворчих» – на 15% (за шкалою HAM-A). За показниками HADS тривожно-депресивні прояви зменшилися на 12% у «творчих» та на 11% у «нетворчих». Найбільш ефективними методами, на думку учасників, стали арт-терапія (83%), образне мислення (96%) та робота з метафоричними асоціативними картами (45%). Респонденти відзначали значний вплив цих методів на емоційну регуляцію, соціальну інтеграцію та сенсотворення. Таким чином, творча самореалізація є важливим ресурсом соціально-психологічної адаптації, що дозволяє активізувати внутрішні та зовнішні механізми подолання стресу. Перспективи подальших досліджень полягають у збільшенні вибірки, формуванні контрольних груп, вивченні довгострокових ефектів застосування творчої терапії, а також у поглибленому аналізі впливу творчої самореалізації на депресивні стани та посттравматичний стресовий розлад.