СУДОВО-ПРАВОВІ ТА ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ОХОРОНИ ПРАВА НА ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті висвітлені актуальні проблеми удосконалення судово-правових і економічних механізмів охорони права на об’єкти інтелектуальної власності в Україні, з урахуванням позитивного зарубіжного досвіду та міжнародного законодавства у цій сфері. Аналізуються загрози для суспільства та держав від іллегальної діяльності в сфері інтелектуальної власності, яка призводить до перебування Україні в Топ-5 держав (щорічний «Спеціальний Звіт 301» USTR) із найбільшими обсягами тіньової економіки, значну частку якої становлять тіньові операції в сфері інтелектуальної власності. Тому, детінізація стає одним із основних пріоритетів державної політики в сфері інтелектуальної власності, що формує повагу до права на об’єкти інтелектуальної власності, забезпечує його утвердження в суспільстві та державі й ефективний захист добросовісних правовласників. Наголошується, що кроки України зі створення Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) щодо удосконалення в сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності є важливими, але недостатніми без подальшого посилення судово-правових і економічних механізмів захисту права на інтелектуальну власність. Аналізуються передумови унормування спеціальних судів у Європі в контексті виокремлення та конституювання судової влади, як самостійної гілки публічної влади, у контексті реалізації доктрини Ш.-Л. Монтеск’є XVIII-XIX ст. Виявлено, що перші спеціальні суди із питань інтелектуальної власності в Європі були встановлені в Конституції Пруссії 1850 р., яка в ст. 91 встановила, що «Законодавчим шляхом мають бути засновані суди для особливих категорій справ, особливо торговельні та промислові суди у таких місцях, де вони є необхідними». Після цього в Німеччині, Великий Британії, США і інших державах Західної демократії були утворені патентні та інші суди, які розглядають спори щодо об’єктів права інтелектуальної власності. В Україні, як і в деяких інших пострадянських республік, спеціалізовані суди з інтелектуальної власності з’являються в XXI ст. При цьому, очікування успіхів від їх діяльності виявились не завжди виправдане. Зокрема, Вищий суду з питань інтелектуальної власності (ВСПІВ), створення якого передбачалось судовою реформою 2016 року, до сьогодні не розпочав свою роботу. Виявляються та аналізуються ключові проблеми, пов’язані з судово-правовою охороною прав на інтелектуальну власність в Україні, зокрема, проблема функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Серед них, наступні проблеми: відсутність чіткої державно-правової позиції щодо виокремлення спорів, які розглядаються в порядку цивільного, господарського, кримінального та адміністративного судочинства, виключно за об’єктом спору, а саме – об’єктами права інтелектуальною власності, і віднесення їх до виключної компетенції єдиного спеціалізованого суду ВСПІВ; оптимізація строків розгляду спорів щодо права на об’єкти інтелектуальної власності в загальних, господарських, адміністративних судах і, в перспективі, ВСПІВ і ін. Обґрунтовуються пропозиції щодо розв’язання цих проблем.