ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕДАГОГА НА ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНУ ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVІD-19
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-9Ключові слова:
психологічне здоров’я особистості, психологічна готовність, професійно-педагогічна діяльність, психологічні закономірностіАнотація
Анотація. Постановка проблеми. Збереження психологічного здоров'я сучасного вчителя в умовах пандемії COVІD-19 виявляється досить актуальним завданням, оскільки саме психічно-здоровий і психологічно-гармонійний стан педагога зумовлює психологічний комфорт учнів і значно впливає на ефективність навчально-виховного процесу. Формулювання мети статті. Мета - визначення закономірностей впливу психологічного здоров'я педагога НУШ на його готовність до професійної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічна діяльність має особливості, що зумовлюють високий рівень її потенційної стресогенності, адже педагог постійно включений у різноманітні соціальні ситуації, на які має мобільно й конструктивно реагувати. Саме психологічне здоров'я визначає здатність вчителя зберігати й активізувати компенсаторні, захисні, регуляторні механізми, що забезпечують працездатність та ефективність розвитку особистості в умовах педагогічно-професійної діяльності. Виклад основного матеріалу дослідження. З метою розробки психодіагностичного інструментарію вивчення психологічних показників, у відповідності до кожного з критеріїв психологічного здоров’я було визначено по п’ять запитань і скомпоновано інноваційний опитувальник «Психологічне здоров’я особистості», який містить 16 пар дихотомічних шкал. Цей опитувальник дозволяє визначати показники прояву конструктивних і деструктивних ознак психологічного здоров’я, а також показники гармонійності (повноцінної сформованості) кожного з компонентів і загальний показник психологічного здоров’я особистості. Експериментально було визначено 4 рівні гармонійності психологічного здоров’я. Висновки та перспективи подальших досліджень. Дослідження показало, що,існує великий відсоток осіб (17%), які мають значний дефіцит психологічного здоров'я, що є передумовою виникнення проблем, пов’язаних з поганим самопочуттям, емоційним дискомфортом, невротичним розвитком. На основі статистичних методів було встановлено психологічні особливості впливу психологічного здоров’я вчителя на його психологічну готовність до педагогічної творчості.
Посилання
Білозерська С. Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 33-39.
Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии. Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 3-19.
Виноградова Г. А. Климат в педагогическом коллективе и субъективное благополучие личности педагога. Тольятти : ТГУ, 2010. 99 с.
Гриневич Л.Нові професійні ролі і завдання сучасного вчителя в контексті концепції Нової української школи. Всеосвіта: сайт. 2018. URL: https://vseosvita.ua/library/novi-profesijni-roli-i-zavdanna-sucasnogo-vcitela-v-kontekstikoncepcii-novoi-ukrainskoi-skoli-87162.html
Дубровина И. В. Психическое и психологическое здоровье в контексте психологической культуры личности. Вестник практической психологии образования. 2009. № 3. C. 17-19.
Дубровина И. В. Практическая психология в лабиринтах современного образования. М.: НОУ ВПО «МПСУ», 2014. 464 с.
Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / ред. Л. М. Проколієнко; уклад. В. В. Андрієвська, Г. О. Балл, О. Т. Губко, О. В. Проскура. К.: Рад. шк., 1989. 608 с.
Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 269-271.
Павлик Н. Психологічна готовність особистості сучасного вчителя до творчої професійної діяльності в умовах нової української школи. Психологія і особистість. 2021. № 2 (20). С. 200-227.
Павлик Н. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022. № 1 (21).
Педагогічна творчість і майстерність: хрестоматія : Навч. посіб. Київ, 2000. 167 с.
Психологическое здоровье / психологос. 2021. URL: https://www.psychologos.ru/articles/view/psihologicheskoe-zdorove
Психологическое здоровье, его структура, критерии нарушений 2020. URL: https://studfile.net/preview/1622366/page:3/
Структура и критерии психологического здоровья. 2021. URL: https://studme.org/137466/psihologiya/struktura_kriterii_psihologicheskogo_ zdorovya
Форманюк Т. В. Синдром «эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя. Вопросы психологии. 1994. № 6. С. 57–64.
Шувалов А. В. Психологическое здоровье человека. Вестник, Серия : Педагогика. Психология. 2009. Вып. 4 (15). С. 87–101.
A. I. Almater, M. F. Tobaigy, A. S. Younis, M. K. Alaqeel, M. A. Abouammoh (2020). Effect of 2019 coronavirus pandemic on ophthalmologists practicing in Saudi Arabia: a psychological health assessment. Middle East African journal of ophthalmology, Vol. 27(2), р. 79.
G. Arslan, M. Yıldırım, A. Tanhan, M. Buluş, K. A. Allen (2021). Coronavirus stress, optimism-pessimism, psychological inflexibility, and psychological health: Psychometric properties of the Coronavirus Stress Measure. International Journal of Mental Health and Addiction, Vol. 19 (6), рр. 2423-2439.
D. L. Blustein, (2008). The role of work in psychological health and well-being: a conceptual, historical, and public policy perspective. American psychologist, Vol. 63 (4), р.228.
S. Khan, R. Siddique, H. Li, A. Ali, M. A Shereen, N. Bashir, M. Xue, (2020). Impact of coronavirus outbreak on psychological health. Journal of global health, Vol. 10 (1). A. H. Maslow (1950). Self-actualizing people: a study of psychological health. Personality [in Inglish] B. Mameli, R. Biolcati, S. Passini, & G. Mancini (2018). School context and subjective distress: The influence of teacher justice and school-specific well-being on adolescents’ psychological health. School Psychology International, Vol. 39 (5), рр. 526-542.
J. W. Redinger, P. B. Cornia, T. J. Albert (2020). Teaching during a pandemic. Journal of Graduate Medical Education, 12 (4), рр.403-405.
C. Sánchez-Ballester (2021). Mental Health and Educational Trajectories in Students during the Coronavirus Pandemic. European Journal of Environment and Public Health, Vol. 5 (2), р. 87.
M. Sisask, P. Värnik, A. Värnik, A. Apter, J. Balazs, M. Balint, ... & D. Wasserman, (2014). Teacher satisfaction with school and psychological well-being affects their readiness to help children with mental health problems. Health education journal, Vol. 73 (4), рр. 382-393.
S. Weyerer, B. Kupfer (1994). Physical exercise and psychological health. Sports Medicine, Vol. 17 (2), 108-116.
M. Yıldırım, G. Arslan, P. T. P. Wong (2021). Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic //Current Psychology. рр. 1-12.
