КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5

Ключові слова:

особистість, психологічне здоров’я особистості, концептуальна модель, психологічні детермінанти, гармонізація психологічного здоров’я.

Анотація

Анотація. Актуальність теми. Психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального та політичного характеру. Тому проблема вивчення психологічного здоров’я виявляється сьогодні актуальною й соціально значущою. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Психологічне здоров’я є підґрунтям конструктивності особистісного розвитку. Воно визначається як складне, багаторівневе утворення, що презентує гармонійний тілесно-душевно-соціально-духовний стан особистості, основою якого є баланс між підструктурами самої особистості (духовною, соціальною, емоційною, вольовою, інтелектуальною, тілесною), гармонія між людиною й світом. Формулювання мети дослідження. Мета – розробка та презентація концептуальної моделі та програми гармонізації психологічного здоров’я особистості. Матеріали та методи дослідження. У формувальному експерименті брало участь 12 вчителів початкової школи, які відвідували групові заняття з психологом двічі на місяць протягом року. Контрольна група налічувала 10 педагогів того ж навчального закладу. Оцінка гармонійності психологічного здоров’я визначалася за допомогою авторської методики Н. В. Павлик “Психологічне здоров’я особистості”. Результати. Визначено систему критеріїв гармонійності психологічного здоров’я: енергійність, активність, піднесений настрій, здорові звички (почуття міри, самообмеження, помірність у сні, їжі); гнучкість мислення, емоційний комфорт, стресостійкість, вольовий самоконтроль; соціально-психологічна адаптованість, здатність до децентрації (подолання егоїзму), доброзичливість; саморефлексія, духовно-оптимістичне світосприйняття, інтернальність, творча самореалізація. Розроблена концептуальна модель гармонізації психологічного здоров’я рсобистості, що містить систему психологічних детермінант гармонізації психологічного здоров’я (актуалізація духовного потенціалу, моральне самоусвідомлення, творча самоактуалізація, подолання егоїзму, самовиховання моральних ставлень до людей, до себе, до світу в цілому, розвиток самоконтролю, саногенних почуттів, позитивного мислення, здоровий спосіб життя, помірність у задоволенні фізичних потреб, оптимальна фізична і розумова активність) та психологічний механізм духовно-смислового самоусвідомлення особистості. Висновки та перспективи подальших досліджень. Доведено, що гармонізація усієї структури психологічного здоров’я відбувається шляхом активізації відповідних психологічних детермінант починаючи з ієрархічно вищого (духовно-смислового) до нижчого (психосоматичного) рівня. Розроблена та впроваджена Програма гармонізації психологічного здоров’я, спрямована на актуалізацію психологічних детермінант, що впливають на психологічний механізм духовно-смислового самоусвідомлення особистості, який зумовлює формування ієрархічної структури компонентів психологічного здоров’я за рахунок розвиту конструктивних особистісних якостей. Актуалізація в процесі формувального експерименту психологічних детермінант дозволила експериментально підтвердити доцільність використання у практиці розвивальної Програми гармонізації психологічного здоров’я. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у впровадженні Програми гармонізації психологічного здоров’я особистості в умовах війні та повоєнного відновлення в Україні.

Посилання

Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии. Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 3–19.

Дубровина И. В. Практическая психология в лабиринтах современного образования. М. : НОУ ВПО «МПСУ», 2014. 464 с.

Карамушка Л. М., & Карамушка Т. В. (2019). Тренінгова програма «Професійна кар’єра та психологічне здоров’я освітнього персоналу». Організаційна психологія. Економічна психологія. 4(18). 36–45.

Карамушка, Л. М., & Снігур, Ю. С. (2020). Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 55(1). 23–30.

Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська,В. І., Івкін В. М., & Ковальчук О. С. Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. 1(25). 62–74.

Кічук А. (2019). Феноменологія психологічного здоров’я особистості: деякі теоретичні аспекти дослідження. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологічні науки. 12(1). 147–158.

Максименко С. Д., Карамушка Л. М., Креденцер О. В. та ін. (2020). Психологічне здоров’я персоналу організацій: проблеми та технології забезпечення. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2(1). 1–9. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7-10

Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 269–271.

Павлик Н. В. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022. № 1(21).

Пляка Л., Кайдалова Л., & Альохіна Н. (2019). Формування стресостійкості як складової психологічного здоров’я сучасного викладача. Молодий вчений. 3(67). 144–148.

Терещенко К. В. (2020). Детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості. Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. 55(1). 59–65.

Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.

Шувалов А. В. Психологическое здоровье человека. Вестник. Серия : Педагогика. Психология. 2009. Вып. 4(15). С. 87–101.

Andrews, G., Bell, C., Boyce, Ph., et al. (2018). Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists clinical practice guidelines for the treatment of panic disorder, social anxiety disorder and generalized anxiety disorder. Australia. New Zeal. J. Psychiatr. 52. 1109–1172. 15. Arslan, G., Genç, E., Yıldırım, M., et al. (2022). Psychological maltreatment, meaning in life, emotions, and psychological health in young adults: A multi-mediation approach. Children and Youth Services Review. 132. 106296.

Artyukhova, V. (2020). Особливості психологічного здоров’я курсантів в період пандемії COVID-19. Psychological Journal. 6(6). 19–28.

Bandelow, B., Michaelis, S., & Wedekind, D. (2017). Treatment of anxiety disorders. Dialogues Clin. Neurosci. 19(2). 93–107.

Blustein, D. L. (2008). The role of work in psychological health and well-being: a conceptual, historical, and public policy perspective. American psychologist. Vol. 63(4). Р. 228.

Cypel, Y., Schnurr, P. P., Schneiderman A. I., et al. (2022). The mental health of Vietnam theater veterans – the lasting effects of the war: 2016–2017 Vietnam Era Health Retrospective Observational Study. Journal of Traumatic Stress. 35(2). 605–618.

Di Fiorino, M., Marunkevych, M., Madeira, L., & Figueira, M. L. (2022). An Unexpected War in Ukraine: What Should we Expect? The Consequences of War among Ukrainian Refugees. Revista Portuguesa de Psiquiatria e Saúde Mental. 8(2). 28–30.

Maslow, A. N. (1950). Self-actualizing people: a study of psychological health. Personality [in Inglish].

Maugeri, G., Castrogiovanni, P., Battaglia, G., et al. (2020). The impact of physical activity on psychological health during Covid-19 pandemic in Italy. Heliyon. 6(6). e04315.

Mukhtar, S. (2020). Psychological health during the coronavirus disease 2019 pandemic outbreak. International Journal of Social Psychiatry. 66(5). 512–516.

Tytarenko, T. (2019). Технології відновлення психологічного здоров’я особистості в умовах війни: комплексний підхід. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 43(46). 54–62.

Violant-Holz, V., Gallego-Jiménez, M. G., González-González, C. S., et al. (2020). Psychological health and physical activity levels during the COVID-19 pandemic: a systematic review. International journal of environmental research and public health. 17(24). 9419.

Wang, J., & Geng, L. (2019). Effects of socioeconomic status on physical and psychological health: lifestyle as a mediator. International journal of environmental research and public health. 16(2). 281.

Wang, Y., & Wu, R. (2022). The Effect of Fasting on Human Metabolism and Psychological Health. Disease Markers.

Weyerer, S., & Kupfer, B. (1994). Physical exercise and psychological health. Sports Medicine. Vol. 17(2). 108–116.

Yıldırım, M., Arslan, G., & Wong, P. (2021). Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic. Current Psychology. Рр. 1–12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-07

Як цитувати

ПАВЛИК, Н. (2022). КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, (1(8), 40-51. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають