CONCEPTUAL MODEL OF HARMONIZATION OF PSYCHOLOGICAL HEALTH OF THE INDIVIDUAL
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-1-5Keywords:
personality, psychological health of the individual, conceptual model, psychological determinants, harmonization of psychological health.Abstract
Abstract. Actuality of theme. The psyche of a modern person feels powerful negative influences of a social and political nature. Therefore, the problem of studying psychological health is relevant and socially significant today. Analysis of recent research and publications. Psychological health is the foundation of constructive personal development. It is defined as a complex, multi-level formation that presents a harmonious physical-mental-social-spiritual state of the individual, the basis of which is the balance between the substructures of the individual (spiritual, social, emotional, volitional, intellectual, physical), harmony between man and the world. Formulation of the purpose of the research. The goal is to develop and present a conceptual model and program for the harmonization of psychological health of an individual. Research materials and methods. 12 elementary school teachers who attended group classes with a psychologist twice a month for a year participated in the formative experiment. The control group consisted of 10 teachers of the same educational institution. The assessment of the harmony of psychological health was determined using the author’s method N. V. Pavlyk “Psychological health of the individual”. Results. A system of criteria for the harmony of psychological health is defined: energy, activity, high mood, healthy habits (a sense of proportion, self-restraint, moderation in sleep, food); flexibility of thinking, emotional comfort, stress resistance, volitional self-control; socio-psychological adaptability, ability to decenter (overcoming egoism), benevolence; self-reflection, spiritual and optimistic worldview, internality, creative self-realization. A conceptual model of the harmonization of psychological health of selfishness has been developed, which contains a system of psychological determinants of the harmonization of psychological health (actualization of spiritual potential, moral self-awareness, creative self-actualization, overcoming egoism, self-education of moral attitudes towards people, towards oneself, towards the world as a whole, the development of self-control , sanogenic feelings, positive thinking, a healthy lifestyle, moderation in meeting physical needs, optimal physical and mental activity) and the psychological mechanism of spiritual and meaningful self-awareness of the individual. Conclusions and prospects for further research. It has been proven that the harmonization of the entire structure of psychological health takes place by activating the relevant psychological determinants, starting from the hierarchically higher (spiritual-semantic) level to the lower (psychosomatic) level. The Psychological Health Harmonization Program was developed and implemented, aimed at actualizing psychological determinants affecting the psychological mechanism of spiritual and meaningful self-awareness of the individual, which causes the formation of a hierarchical structure of psychological health components due to the development of constructive personal qualities. The actualization of the psychological determinants in the process of the formative experiment made it possible to experimentally confirm the expediency of using the developmental Program for the Harmonization of Psychological Health in practice. Prospects for further scientific research are the implementation of the Program for the Harmonization of Psychological Health of Individuals in the Conditions of War and Post-War Reconstruction in Ukraine.
References
Братусь Б. С. К проблеме человека в психологии. Вопросы психологии. 1997. № 5. С. 3–19.
Дубровина И. В. Практическая психология в лабиринтах современного образования. М. : НОУ ВПО «МПСУ», 2014. 464 с.
Карамушка Л. М., & Карамушка Т. В. (2019). Тренінгова програма «Професійна кар’єра та психологічне здоров’я освітнього персоналу». Організаційна психологія. Економічна психологія. 4(18). 36–45.
Карамушка, Л. М., & Снігур, Ю. С. (2020). Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 55(1). 23–30.
Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська,В. І., Івкін В. М., & Ковальчук О. С. Особливості психічного здоров’я персоналу освітніх та наукових організацій в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. 1(25). 62–74.
Кічук А. (2019). Феноменологія психологічного здоров’я особистості: деякі теоретичні аспекти дослідження. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологічні науки. 12(1). 147–158.
Максименко С. Д., Карамушка Л. М., Креденцер О. В. та ін. (2020). Психологічне здоров’я персоналу організацій: проблеми та технології забезпечення. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2(1). 1–9. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-1-7-10
Митник Т. Особливості психічного здоров’я особистості: критерії та показники Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. тез II Всеукр. наук.-практ. конф. / упор. Н. М. Бамбурак. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. С. 269–271.
Павлик Н. В. Структура й критерії психологічного здоров’я особистості. Психологія і особистість. 2022. № 1(21).
Пляка Л., Кайдалова Л., & Альохіна Н. (2019). Формування стресостійкості як складової психологічного здоров’я сучасного викладача. Молодий вчений. 3(67). 144–148.
Терещенко К. В. (2020). Детермінанти забезпечення психологічного здоров’я персоналу організацій в умовах соціальної напруженості. Актуальні проблеми психології: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. 55(1). 59–65.
Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
Шувалов А. В. Психологическое здоровье человека. Вестник. Серия : Педагогика. Психология. 2009. Вып. 4(15). С. 87–101.
Andrews, G., Bell, C., Boyce, Ph., et al. (2018). Royal Australian and New Zealand College of Psychiatrists clinical practice guidelines for the treatment of panic disorder, social anxiety disorder and generalized anxiety disorder. Australia. New Zeal. J. Psychiatr. 52. 1109–1172. 15. Arslan, G., Genç, E., Yıldırım, M., et al. (2022). Psychological maltreatment, meaning in life, emotions, and psychological health in young adults: A multi-mediation approach. Children and Youth Services Review. 132. 106296.
Artyukhova, V. (2020). Особливості психологічного здоров’я курсантів в період пандемії COVID-19. Psychological Journal. 6(6). 19–28.
Bandelow, B., Michaelis, S., & Wedekind, D. (2017). Treatment of anxiety disorders. Dialogues Clin. Neurosci. 19(2). 93–107.
Blustein, D. L. (2008). The role of work in psychological health and well-being: a conceptual, historical, and public policy perspective. American psychologist. Vol. 63(4). Р. 228.
Cypel, Y., Schnurr, P. P., Schneiderman A. I., et al. (2022). The mental health of Vietnam theater veterans – the lasting effects of the war: 2016–2017 Vietnam Era Health Retrospective Observational Study. Journal of Traumatic Stress. 35(2). 605–618.
Di Fiorino, M., Marunkevych, M., Madeira, L., & Figueira, M. L. (2022). An Unexpected War in Ukraine: What Should we Expect? The Consequences of War among Ukrainian Refugees. Revista Portuguesa de Psiquiatria e Saúde Mental. 8(2). 28–30.
Maslow, A. N. (1950). Self-actualizing people: a study of psychological health. Personality [in Inglish].
Maugeri, G., Castrogiovanni, P., Battaglia, G., et al. (2020). The impact of physical activity on psychological health during Covid-19 pandemic in Italy. Heliyon. 6(6). e04315.
Mukhtar, S. (2020). Psychological health during the coronavirus disease 2019 pandemic outbreak. International Journal of Social Psychiatry. 66(5). 512–516.
Tytarenko, T. (2019). Технології відновлення психологічного здоров’я особистості в умовах війни: комплексний підхід. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 43(46). 54–62.
Violant-Holz, V., Gallego-Jiménez, M. G., González-González, C. S., et al. (2020). Psychological health and physical activity levels during the COVID-19 pandemic: a systematic review. International journal of environmental research and public health. 17(24). 9419.
Wang, J., & Geng, L. (2019). Effects of socioeconomic status on physical and psychological health: lifestyle as a mediator. International journal of environmental research and public health. 16(2). 281.
Wang, Y., & Wu, R. (2022). The Effect of Fasting on Human Metabolism and Psychological Health. Disease Markers.
Weyerer, S., & Kupfer, B. (1994). Physical exercise and psychological health. Sports Medicine. Vol. 17(2). 108–116.
Yıldırım, M., Arslan, G., & Wong, P. (2021). Meaningful living, resilience, affective balance, and psychological health problems among Turkish young adults during coronavirus pandemic. Current Psychology. Рр. 1–12.
