ВИКОРИСТАННЯ РАЦІОНАЛІЗАТОРСТВА В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО СЕКТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-2224-2023-4(37)-9Ключові слова:
раціоналізаторство, новаторство, заохочення, пропозиції, стимули, публічне управління, ефективність.Анотація
Анотація. Мета роботи полягає у виявленні існуючих перешкод і недоліків використання раціоналізаторства в системі публічного управління, а також розробленні підходів із заохочення працівників до участі у винахідницькій, раціоналізаторській діяльності. У вітчизняній практиці існує певна недосконалість правового регулювання раціоналізаторської діяльності в системі публічного управління, зокрема це стосується такого об’єкта інтелектуальної власності як раціоналізаторські пропозиції. Означене свідчить про необхідність розробки нових підходів на основі урахування інноваційних практик. Виявлено основні перешкоди і проблемні моменти реалізації раціоналізаторства в механізмі публічного управління. Запропоновано підходи щодо можливостей активізації новаторської, раціоналізаторської діяльності в Україні, на основі урахування зарубіжного досвіду, використання найбільш сучасних, інноваційних практик, стимулів і мотивів для розробників новацій. Розглянуто сутність і роль раціоналізаторства та винахідництва в системі публічного управління. Виявлено основні перешкоди в реалізації раціоналізаторства, (зокрема, тривалий термін розгляду заявок на видачу патентів, несплата мита за продовження патентів, значні збори на винаходи і корисні моделі, невикористання багатьох моделей і зразків на практиці тощо). Запропоновано нові підходи щодо заохочення раціоналізаторства на основі використання зарубіжного досвіду, інноваційних практик –«недорогих патентних законів США», статусу «мікропідприємства», швидкої експертизи патентних заявок. Задля активізації раціоналізаторства і винахідництва рекомендовано використовувати спеціальний режим оподаткування доходів від суб’єктів інтелектуальної власності (режим ІР-Бох), також передбачено необхідність внесення відповідних змін до вітчизняного законодавства. Задля заохочення авторів до раціоналізаторства визначено доцільним використання у вітчизняній практиці досвіду групової раціоналізації, а також необхідність поліпшення стимулів і винагород винахідникам, поліпшення етики новаторства через систему надання відповідних звань і свідоцтв тощо.
Посилання
Імплементація високих технологій в економіку України: наукова доповідь. НАН України, ДУ «Інститут екон. та прогнозув. НАН України». Київ, 2016. С. 13.
The Global Innovation Index 2017. Innovation Feeding the World. URL: https://www.globalinnovationindex. org/
Червінська Л.П. Управління інноваційною діяльністю персоналу. Монографія. 2014. КНЕУ. 194 с.
Бельдій М. М., Мова Н. І., Хаустов В. К. Регулювання раціоналізаторської діяльності. 2001. С. 12 URL: http://eip.org.ua.
Бойко Г. Раціоналізаторська робота та новаторство, їх значення в реалізації концепції виробничої бережливості. Українська залізниця. №4(34). 2016. С. 32-33.
Іващенко В. А. Правові проблеми реалізації прав на раціоналізаторські пропозиції в Україні. Форум права. 2012. № 1. С. 371.
Онисько Є. Державне регулювання у сфері раціоналізаторської діяльності України. 2018. С. 117-118. URL: http://nbuv.gov.ua.
Semenets-Orlova, I., Mykhailych, O., Klochko, A., Nestulya, S., & Omelyanenko, V. Readiness of the education manager to provide the organizational development of institutions (based on the sociological research). Problems and Perspectives in Management, 2019, 17(3), 132-142.
Солнцева Н. В. Аналіз сучасного стану винахідницької та інноваційної діяльності в Україні. Глобальні та національні проблеми економіки. Вип. № 7. 2015. С. 485.
